(рисунок 3.2.1, а) розточування починають з торця Б заготовки 5, розташованого ближче до подаючої каретки 4. При цьому осьова складова сили різання Р х створює в стеблі 3 напруги стиснення. По 2-й схемі (рисунок 3.2.1, б) розточування починають з протилежного торця А заготовки 5. Осьова складова сили різання Р х викликає в стеблі напруги розтягнення.
В
Малюнок 3.2.1 - Глибоке розточування на стиск (а) і розтягнення (б)
Обидва види розточування використовують як при чорновому, так і чистовому розточуванні. Для координації та напрямки інструменту на початку розточування зазвичай використовується кондукторна втулка 2, яка встановлюється в направляючої стійці 1. У 1-й схемі (рисунок 3.2.1, а) кондукторна втулка 2 є приналежністю маслопріємника, стружкопріемніка або направляючого пристрою спеціальної конструкції, що розміщуються в направляючої стійці 1. У обох схемах розточна головка базується в кондукторної втулці своїми напрямними елементами. При розточуванні на розтяг зовнішній діаметр стебла доводиться вибирати виходячи з діаметру просвердленого отвори, а не з діаметра розточеного отвори, як при розточування на стиск. Отже, стебло при розточування на розтяг володіє меншою жорсткістю, ніж при розточування на стиск. Незважаючи на це, кінцеві результати по точності розташування осі при чорновому розточуванні на розтяг виходять краще, ніж при розточування на стиск, так як при цій схемі стебло працює в більш сприятливих умовах і, як наслідок цього, похибки до кінця розточування зменшуються.
При чорновому розточуванні на розтяг непрямолінійність осі отвору виходить менше, ніж при розточування на стиск. Проте за практиці розточування на розтяг (особливо чорнового) викликає труднощі, а саме: на деяких типах верстатів неможливо встановити направляючий пристрій з кондукторної втулкою біля торця А заготовки. Але і в тих випадках, коли установка направляючого пристрою можлива, воно заважає встановлення заглушки при підводі СОТС за схемою, показаної на
малюнку 3.2.2, б, і утрудняє разом з заглушкою роботу оператора при установці розточний головки на стебло.
Залежно від способу відведення стружки розрізняють три різновиди розточування:
з внутрішнім відведенням стружки (малюнок 3.2.2, а. б);
із зовнішнім відведенням стружки в напрямку подачі інструменту (малюнок 3.2.2, г);
із зовнішнім або комбінованим (малюнок 3.2.2, в) відводом стружки
в напрямку, протилежному подачі інструменту.
Переваги та недоліки цих способів розточування визначаються застосовуваними способами відводу стружки. При розточуванні із зовнішнім відведенням стружки на відміну від свердління для відводу с...