в анамнезі відсутні вказівки на невропатичні і психопатичні відхилення в поведінці в дитинстві, які можна було б пов'язати з конфліктними переживаннями. p align="justify"> З фрейдистской точки зору, відновлення особистості після психологічного конфлікту досягається шляхом акту самопізнання, усвідомлення пригнічених потягів і джерел цього придушення. Таким чином, повністю ігнорується роль активної колективної діяльності у формуванні особистості - одного з основних принципів комуністичного виховання. Щоб подолати це, необхідно досліджувати, яку роль у вирішенні психологічного конфлікту і у відновленні особистості після психогенного неврозу відіграє психотерапія, яка спирається на активну діяльність самого хворого (актотерапія) і на залучення його в колективну діяльність. br/>
Глава 3. Типологія внутрішньоособистісних конфліктів
Внутріособистісні конфлікти можна розділити на 2 групи, виходячи з природи протиріч, що лежать в основі конфлікту:
результат переходу об'єктивних протиріч у внутрішній світ людини (моральні, адаптаційні конфлікти);
виникають з протиріч внутрішнього світу особистості як відображення ставлення особистості до навколишнього середовища (мотиваційні конфлікти, неадекватна самооцінка).
Є. Донченко і Т. Титаренко виділяють три рівня розвитку психологічного протиріччя:
психологічну рівновагу внутрішнього світу особистості;
порушення рівноваги, ускладнення, утруднення основних видів діяльності, проекція психологічного дискомфорту на роботу, спілкування з оточуючими;
неможливість реалізації планів і програм, розрив життя, неможливість виконувати свої життєві функції до тих пір, поки не вирішиться життєву кризу.
Звернемося до конкретних типів внутрішньоособистісних конфліктів, вивченим у сучасній конфліктології.
. Мотиваційні конфлікти
.1 Курт Левін, розглядав мотиваційні конфлікти, виводячи їх з аналізу проблем, що виникають у життєвій ситуації індивіда. Предметом вивчення для нього стали мотиви, котрі вступають у боротьбу з причини несумісності та одночасної актуалізації. p align="justify"> .2 Більш складним, на наш погляд, видається позиція вітчизняного автора В.В. Столина, що описує конфлікт мотивів як протиріччя смислів В«ЯВ». З точки зору цього автора, дія, об'єктивно пов'язане з двома мотивами так, що служить кроком у напрямку до одного з них і одночасно кроком у напрямі від іншого і в силу цього володіє конфліктним змістом, може бути названо вчинком. А сенс В«ЯВ» виникає в результаті співвіднесення власних властивостей з мотивами дій: розширюються зв'язки людини зі світом, розширюється його мотиваційна сфера виникає множинність смислів В«ЯВ». Якби діяльності ніколи не перетиналися, то людина мала б стільки соціальних ос...