ки контактний мову в ході свого становлення виконує однотипні функції елементарної комунікації, а процес його стабілізації контінуален, в підходящих контекстах термін піджин цілком природно використовувати в широкому значенні і говорити про функції піджина (маючи на увазі і стадію препіджіна) і про стабілізацію піджина, (тобто про перехід препіджіна в піджин).
Етимологія терміну піджин не до кінця ясна, хоча зазвичай вважається, що він сходить до китайського сприйняттю англійського слова business; вперше він зафіксований в 1807 р. в застосуванні до англо-китайському піджин (орфографічно - pigeon); інший термін, який використовували в подібному значенні, - лінгва-франка . (У сучасній соціолінгвістичної літературі цим терміном позначається будь нерідний для комунікантів мову-посередник, наприклад англійська, санскрит або хінді, використовуваний для досягнення взаєморозуміння ассамцамі і бенгальців. Сам термін лінгва-франка («мова франків», тобто європейців) спочатку позначав середньовічний піджин Середземномор'я, інакше називався Сабір.)
Зародження контактного мови
Контактний мова ніколи не створюється навмисно, він є результатом невдалої спроби вивчити мову партнера по комунікації. Препіджін виникає як компроміс між погано засвоєним другою мовою початківців білінгвів і «регістром для іноземця», який створюється тими, для кого ця мова є рідною. Вибір мови, на базі якого формується препіджін, визначається суто прагматичними причинами: основою його стає той мову, редукувати форма якого з тих чи інших причин виявляється більш ефективною для комунікації. В результаті більша частина лексики піджина зазвичай сходить до одного з контактуючих мов; така мова в креолістіке називається лексіфікатором.
Препіджін має вузьку комунікативну спрямованість, тому словник його обмежується кількома сотнями одиниць, а граматична структура вкрай примітивна; граматична семантика при необхідності може передаватися лексичними засобами. І лексичний склад, і граматика препіджіна відрізняються нестабільністю; його фонетика максимально наближена до норм рідних мов мовців.
Чим більше регулярний характер мають контакти, що більш постійний коло тих, хто вдається до послуг препіджіна, тим вище ймовірність стабілізації його словникового складу і граматичної структури, перетворення на стабільний піджин.
Часто говориться, що піджин (у широкому сенсі) «може виникнути з нагоди, навіть за кілька годин - якщо критична ситуація вимагає спілкування з мінімальним рівнем розуміння»; наприклад, в ситуації, коли «нью-йоркці купують сонячні окуляри в Лісабоні». Це не цілком вірно: про препіджіне можна говорити лише тоді, коли ситуація спілкування повторюється в якихось своїх істотних рисах хоча б для однієї з коммуніцірующіх сторін - наприклад, якщо португальці, продаючи окуляри різним іноземцям, спілкуються з ними на суміші португальської та англійської мов (при цьому ступінь володіння англійською мовою покупцями може бути різною). Не слід думати, що в структурі препіджіна все випадково і не постійно: препіджін - це скоріше деяка макросистема, в якій задані граничні межі коливань тих чи інших мовних підсистем - фонетики, порядку слів,...
