заголовний комплекс і зміст тексту;
заголовний комплекс і елементи змісту (початок, кінцівка);
заголовний комплекс і мовна структура тексту.
На думку багатьох дослідників, заголовний комплекс може виражати будь-який елемент структури твору: основну думку, настановні тези, аналітичну оцінку ситуації, фон до мети повідомлення, ілюстрації. Ім'я тексту сигналізує про його зміст, про те, яким чином реалізується інформативна функція назви публікації (Д.А. Качаев, В.З. Санніков, Л.В. Терентьєва).
ЧжаоВендзе зауважує, що виклад інформаційного матеріалу в заголовному комплексі будується за принципом «перевернутої піраміди», коли найсвіжіша, важлива інформація розташована як би «вгорі», потім слідують менш значні і цікаві факти [31]. На нашу думку така структура, як правило, найбільш зручна і для читача. Він швидко схоплює головне і може перервати читання в будь-якому місці, не загубивши ключових пунктів. ЧжаоВендзе виділяє кілька функцій заголовного комплексу [31]:
інформативну функцію (позначення теми або головної ідеї тексту);
комунікативну функцію (не тільки передача інформації, а й вираз авторських намірів);
графічно-видільну функцію (реалізовану за допомогою шрифтових виділень);
рекламно - експресивну функцію (привертає увагу читача до матеріалу публікації).
Нерідко ці функції поєднуються в заголовному комплексі.
І виділяє чотири основні типи відносин між заголовним комплексом і текстом [31]:
репрезентативні стосунки. Заголовний комплекс несе основну думку, головну ідею публікації;
рекламні відносини. Заголовний комплекс тільки привертає увагу до публікації, не розкриваючи його сутність. Тема при такому типі відносин за структурою являє собою словосполучення. Це імпліцитний тип відносин між заголовним комплексом і текстом - по прочитанні тексту читач розгадує сенс заголовка;
діалогічні відносини, які задаються питальним реченням, включеним в заголовний комплекс. Основний корпус тексту служить відповіддю на поставлене питання в заголовному комплексі;
включно відносини. При таких відносинах заголовний комплекс є частиною основного корпусу тексту.
Д.А. Качаев зауважує, що весь обсяг тексту ділиться на частини, глави та абзаци. Заголовний комплекс може бути пов'язаний з цими одиницями і підказати, як розділений текст. Початок тексту, під яким можна розуміти початкові рядки твору, на думку Д.А. Качаева обмежується, як правило, першим абзацом. У міру прочитання публікації читач пам'ятає заголовний комплекс і залежно від того, де розташована формулювання змістовного елемента, використаного в заголовному комплексі, він буде співвідноситься з цією змістовною частиною.
кінцівка тексту є відрізок, в якому стає ясна аналітична оцінка ситуації, що розглядається, все, що йде після цього відрізка у змісті публікації. У тому випадку коли заголовний комплекс повторюється в кінці або в зачині і кінцівці, виникає виразна зв'язок заголовного комплексу і кінцівки [29].
1.3 Класифікація заголовків
Заголовок може виражати будь-який елемент структури твору: основну думку, настановні тези, аналітичну оцінку ситуації, фон до мети повідомлення, ілюстраці...
