камертональних проб, запис тональної порогової аудіограми. Додатковим, більш інформативним методом, що дозволяє уточнити вид приглухуватості, є аудіометрія, виконана в діапазоні частот понад 8000 Гц.
Включення в план обстеження хворих з нейросенсорної приглухуватістю імпедансометрія - метод виявлення розриву ланцюга слухових кісточок, наявності випоту в барабанній порожнині, порушення функції слухової труби.
Більшість випадків нейросенсорної приглухуватості протікає з вестибулярними порушеннями при наявності суб'єктивних проявів (запаморочення, порушення координації рухів, нудоти або блювоти). У ряді випадків порушення вестибулярної функції виявляється лише при проведенні специфічного неврологічного обстеження в поєднанні з комп'ютерною томографією, магнітно-резонансною томографією, ультразвукової допплерографією і реоенцефалографія.
Лікування нейросенсорної приглухуватості
План лікування нейросенсорної приглухуватості індивідуальний для кожного хворого, визначається з урахуванням причин і тривалості захворювання, наявності супутніх захворювань. Однак існують загальні правила при лікуванні нейросенсорної приглухуватості:
· проведення лікування хворого на гостру нейросенсорної приглухуватістю в спеціалізованому оториноларингологічній стаціонарі;
· негайний початок лікування безпосередньо після госпіталізації;
· дотримання делікатної дієти;
· відмова від куріння і вживання алкогольних напоїв
З урахуванням особливостей захворювання використовуються медикаментозні препарати, що поліпшують кровопостачання внутрішнього вуха. Такі препарати, як вінпоцетин, пентоксифілін, церебролізин, пірацетам застосовують протягом перших 10 днів внутрішньовенно, поступово збільшуючи дозу препарату з 1-го по 4-й день і зберігаючи постійну лікувальну дозу з 5-го по 10-й день лікування. У подальшому переходять до внутрішньом'язові і таблетовані використання препаратів, при загальній тривалості першого курсу лікування 1-1,5 міс.
Для лікування нейросенсорної приглухуватості, що супроводжується запамороченням, з успіхом застосовуються препарати, що володіють специфічним впливом на внутрішнє вухо (наприклад, бетагистин). Приймати препарат треба під час або після їжі для запобігання можливого несприятливого впливу на слизову оболонку шлунка, при відсутності у пацієнта виразкової хвороби шлунка і бронхіальної астми.
Підвищує ефективність медикаментозного лікування нейросенсорної приглухуватості і стабілізує позитивну клінічну динаміку включення в комплекс лікувальних заходів немедикаментозних методів: рефлексотерапії - акупунктури або лазеропунктури (10 сеансів безпосередньо після завершення внутрішньовенної терапії, потім 10 сеансів через 1 місяць і, при необхідності, 10 сеансів через 2-3 місяці після першого курсу стаціонарного лікування), а також гіпербаричної оксигенації (тривалість сеансу - 30 хвилин, курс лікування - 10 сеансів).
Реабілітація слуху методом імплантації електродів в равлика з метою електричної стимуляції волокон слухового нерва набуває все більшого поширення.
Слід підкреслити, що навіть адекватно підібрана і своєчасно, в повному обсязі проведена терапія хворого гострої нейросенсорної приглухуватістю не викл...