іншої статі, який виступає як модель спілкування, контрастна підлозі. У ряді випадків воно може супроводжуватися недиференційованими специфічними відчуттями, оскільки емоційний розвиток в цьому віці йде в нерозривному зв'язку з розвитком сексуальним.
Для нас важливо, що ідентифікація з батьком тієї ж статі тісно пов'язана з емоційно теплими відносинами з батьком іншої статі. При цьому батько того ж статі виступає не в якості об'єкта заздрості і ворожості, як вважав S. Freud, а, навпаки, в якості об'єкта уподобання, про що свідчить вибір його роль в 5 років. Тоді стає зрозумілим, чому діти прагнуть відтворити образ дій батька тієї ж статі: хлопчики, наприклад, як і батько, прагнуть бути В«одруженимиВ» на своїй матері, спати з нею разом і т. д. Переважна соціально-психологічна, а не сексуальна детермінація подібної поведінки очевидна з аналізу отриманих нами даних.
Проведений структурно-функціональний аналіз ідентифікації дітей з батьками дозволяє розглядати її як інтегративний соціально-психологічний феномен, як певний етап формування особистості, в якому когнітивні, емоційні та поведінкові мотиваційні складові пов'язані між собою.
У практичному плані має значення, що у дітей з 5 років формується певна психологічна структура особистості, в тому числі комплекс нерозривно пов'язаних між собою сімейних відносин (емоційна прихильність до одного з батьків, зазвичай іншої статі, та ідентифікація з батьком тієї ж статі). Спроби одного з батьків емоційно наблизити до собі дитину на шкоду відносинам з іншим батьком можуть мати наслідком зменшення інтенсивності процесу ідентифікації. Подібна картина нерідко спостерігається в тих випадках, коли тривожна мати прив'язує до себе хлопчика в такої міри, що він позбавляється спілкування з батьком і однолітками. У підсумку хлопчик не може виробити навик відповідного підлозі поводження, особливо в тих випадках, коли мати односторонньо домінує в сім'ї і ревниво ставиться до впливу батька на сина.
До тих же результатів призводить штучне культивування одним з батьків свого авторитету, особливо якщо він при цьому використовує зайво суворі обмеження і покарання, заперечуючи цінність емоційного контакту з іншим батьком. В обох випадках можлива поява афективної залежності від розташування одного з батьків і інфантилізму, а також прагнення до компенсаторного, реактивно загостреному самоствердження серед однолітків.
ВИСНОВКИ
1. Рольова ідентифікація дітей з батьками являє собою певний етап формування особистості, в якому когнітивні, емоційні та поведінкові детермінанти ідентифікації тісно пов'язані між собою.
2. Вік найбільш вираженою ідентифікації з батьком тієї ж статі становить у хлопчиків 5-7 років, у дівчаток -3-8 років.
3. Успішність ідентифікації залежить від компетентності та престижності батька тієї ж статі в уявленні дітей, а також від наявності в сім'ї ідентичного їх підлозі члена прабатьківській сім'ї (дідуся у хлопчиків і бабусі у дівчаток).
4. Ідентифікація з батьком тієї ж статі в сім'ї пов'язана з емоційно теплими відносинами з батьком іншої статі.
5. Зменшення інтенсивності ідентифікації з батьком тієї ж статі обумовлено формуванням В«Я-концепціїВ», тобто розвитком самосвідомості, показником якого служить вибір себе. Вибір себе переважає у хлопчиків з 10 років, у дівчаток з 9 років, відображаючи зростаючу особистісну автономію - емансипацію від батьківського авторитету.
Ідентифікація з батьком тієї ж статі у дівчаток відрізняється від подібної ідентифікації у хлопчиків наступними особливостями: а) великим віковим періодом ідентифікації дівчаток, б) більшою інтенсивністю процесу ідентифікації, тобто дівчатка частіше вибирають роль матері, ніж хлопчики роль батька; в) більшу значимість для ідентифікації дівчаток емоційно теплих і довірчих відносин з матір'ю, ніж цих відносин з батьком у хлопчиків; г) більшою залежністю ідентифікації дівчаток від характеру відносин між батьками, коли конфлікт матері з батьком негативно позначається на ідентифікації дівчаток з матір'ю; д) меншим впливом сестри на ідентифікацію дівчаток з матір'ю, ніж брата на ідентифікацію хлопчиків з батьком.
У прикладному значенні проведене дослідження дозволяє звернути увагу психологів і педагогів на вік дітей, в якому вони найбільш чутливі до впливу батька тієї статі, і врахувати це при проведенні сімейних консультацій з питань виховання.
В
ЛІТЕРАТУРА
1.Авдеева М.М. Поняття ідентифікації і його застосування до проблеми розуміння людини людиною. - В кн.: Теоретичні та прикладні проблеми психології пізнання людьми один одного. Красіадар, 1975, с. 6-9. p> 2. Захаров А.І. Прийняття дітьми ролі батьків в залежності від характеру сімейних відносин. - В кн.: Питання психології пізнання людьми один одного і спілкування. Краснодар, 1978. 133 с. p> 3. Кричевський Р.Л. До питання про соціальн...