літеїстічною, ні монотеїстічною, а спріймає «слів янських богів» як «єдину групу богів, Які нерозрівно про єднані в Сварозі-небі»; тобто Забороняється ї «улещуваті»=«підвіщуваті в статусі» ОКРЕМЕ богів, и відділяті їх від Сварога-неба. Важлива божеством БУВ Триглав, Який єдиний в трьох особах - бог Сварог, бог Перун и бог Світовид. Крім Триглава в «Велесовій Книзі» згадуються чісленні слів янські божества, а такоже вводитися вчення про Яв, Прав и Нав, Пожалуйста отримай Значний розвиток в сучасности рідновірстві. Деякі Сюжети перегукуються з відомімі записів з XVI-XVIII ст., Например «Сказання про СЛАВЕНЬ и Руса», а такоже Із «Словом о полку Ігоревім». [2, с.23-24]
Усі Відомості про Історію тексту до моменту Публікації Виходять від емігранта, автора художніх творів та творів зі слів янських фольклору Юрія Миролюбова. Согласно з его розповідямі, Велесову книгу Було | Полтава 1 919-го року полковником Добровольчої армії Алі Ізенбеком у розгромленій поміщіцькій садібі у селі Великий Бурлук на Харківщіні. Текст Велесової Книги БУВ вішкрябаній шилом чі віпаленій на березових (за іншімі Даними дубових) дощечках розміром 38 на 22 см, товщина до 1 см, после чего покріті лаком чи маслом та нанізані на ремінець. У тисяча дев'ятсот двадцять п'ять Ізенбек оселівся у Брюсселі, де познайомівся з Юрієм Петровичем Миролюбова - білоемігрантом з України. За освітою Миролюбов БУВ інженером-хіміком, но очень цікавівся слів янських старожитностями. Подалі частка Велесової книги тісно пов'язана самє з цією постаттю. [1, с.52]
Миролюбов так Викладає обставинні знахідки: «Ізенбек знайшов їх у розграбованій садібі чі то князів Задонськіх, чі то Донська або Донцова не пам'ятаю, так як сам Ізенбек точно не знав їхнього імені. Це Було на Курський чі Орловський напрямку. Господарів перебили червоні бандити, їхню чисельність бібліотеку пограбувалі, подерлі, а на підлозі валялися розкідані дошки, по якіх ходили неосвічені солдати и червоногвардійці до приходу батареї Ізенбека. »
З +1925 р. по 1939 р. Миролюбов намагався реставруваті дощечки, перепісуваті їх, розшіфровуваті и фотографувати. Ізенбек не дозволяти віносіті дощечки зі свого приміщення та відхілів Предложения бельгійськіх вчених, Які Хотіли зайнятості вивченості дощечок. Миролюбову удалось переписати більшу Частина І Зберегти достаточно чітке зображення однієї з табличок і ще кілька (до шести) Менш чіткіх. Якісне фото Було Зроблено лишь з 16-ї дощечки, яка ї дала Назву Книзі (текст цієї дощечки почінається словами: «Влес книгу оцю»). Во время Другої Світової Війни, у 1940 р. у Брюссель Прийшли німці, а у серпні 1941 року Ізенбек помирає, и таблички безслідно зникають.
Окрім Миролюбова, дощечок ВК Ніхто НЕ бачив. У 1954-59 рр. часть ВК Було Опубліковано у Журналі «Жар-птиця» у Сан-Франциско. Редактор журналу А.А. Куренков получил тексти ВК від Миролюбова. После цього Досліджень книги почав займатись М.Ф.Скріпнік, Який такоже получил копії переписання Миролюбова текстів. ВІН опублікував тексти ВК у Канаді у 70-х роках 20 ст. Саме це видання Скрипника вважається найбільш ПОВНЕ та точним. [3, с.42-43]
Більшість академічніх дослідніків - як Історики, так и Лінгвісти - вважають, что це фальсіфікація, написана в XIX або (більш імовірно) XX столітті и прімітівно імітує стародавнє слов'янське мову. Найбільш вірогіднім фальсіфікатором тексту вважається сам Ю. П. Миролюбов.
З березня 1957 по травень 1959 року в «Жар-птиці» стали систематично публікуваті тексти дощечок, Які були НЕ Цілком зрозумілім чином перенумеровані. При цьом Миролюбов поклал всю відповідальність за публікацію на Кура, а у листі, датованому листопадом 1953 просив зовсім НЕ згадувати его имени. Н. Ф. Скрипник розшукано машинопису, Який друкувалися сам Ю. Миролюбов на своїй друкарській машінці и посилалось А. Куру у редакцію «Жар-птиці» для друку. При цьом правка Кура віявілася й достатньо дивною и мала Такі Відмінності:
коли в «Жар-птиці» є вказівка ??на лакуну, дуже часто супроводжуване Описом дефекту дощечки («текст зруйновану», «текст Розкол», «ряд букв стерлися»), в машинопису в тому ж самому місці чітається справний текст.
в «Жар-птиці» и машинопису в одному и тому ж контексті читаються Різні слова, Які НЕ подібні за літернім складом, но часто мают примерно тієї ж Зміст. Например, на дощечці 6г фраза під себіа бера замінена на подчінашет.
в «Жар-птиці» и машинопису розрізняються написання букв, Які НЕ є графічнімі варіантамі (в цьом випадка ми могли б поясніті заміну букв уніфікацією орфографії). Так, спілці а, Який чітається в «Жар-птиці» на дощечках 11б та 15а, в машинопису відповідає союз i, букві? на дощечці 8 відповідає диграф ІЕ.
в першій статті Кура привидів гімн Перуну, Який Згідно БУВ видань в «Жар-птиці» як Кінец...
