. 236 ТК РФ. p align="justify"> По відношенню до названих працівникам у якості гарантій виступають: 1) збереження середнього заробітку за три місяці після звільнення; 2) включення періодів, за які виплачена середня заробітна плата, до страхового стажу; 3) збереження можливості продовжити трудові відносини шляхом укладення трудового договору за наявними вакансіями, відповідним кваліфікації працівника, який звільняється. Названим працівникам не може бути необгрунтовано відмовлено в укладенні трудового договору за наявними в організації вакансіях, робота по яких відповідає наявним у них професійним навичкам. br/>
1.6 Гарантії працівникам при тимчасовій непрацездатності
На підставі ст. 183 ТК РФ в період тимчасової непрацездатності роботодавець виплачує працівникові допомогу по тимчасовій непрацездатності у відповідності з федеральним законом. Допомога з тимчасової непрацездатності виплачується у відсотках від заробітку працівника за 12 календарних місяців, що передують тимчасової непрацездатності. У свою чергу розмір відсотків залежить від наявного у працівника страхового стажу, тобто часу роботи, протягом якого були оплачені внески за даним видом страхування. Виняток встановлено в ч.1 ст. 7 Федерального закону від 29.12.2006 р. № 255-ФЗ В«Про забезпечення допомога з тимчасової непрацездатності, по вагітності та пологах громадян, що підлягають обов'язковому страхуваннюВ», яким встановлено, що працівникам, які мають страховий стаж в обліковому періоді в 12 місяців менше шести місяців , допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується у розмірі мінімального розміру заробітної плати. Працівникам, що подолав шестимісячний страхової бар'єр, мають страховий стаж від шести місяців до п'яти років допомога виплачується в розмірі 60 відсотків їх середньої заробітної плати. При стажі від 5 до 8 років даний посібник виплачується у розмірі 80 відсотків середнього заробітку працівника. При стажі більше 8 років допомога виплачується в розмірі 100 відсотків середнього заробітку працівника. p align="justify"> У зв'язку з викладеним в якості гарантій при тимчасової непрацездатності працівника виступають: 1) збереження за працівником на весь період непрацездатності місця роботи (посади). Роботодавець вправі на час непрацездатності працівника прийняти на його місце іншого працівника за строковим трудовим договором. Однак після закінчення періоду тимчасової непрацездатності працівникові гарантується повернення на колишнє робоче місце. У зв'язку з чим працівник, прийнятий на дане робоче місце, повинен бути звільнений або переведений на іншу роботу (посаду). Конкуренції між працівниками на вказане робоче місце законодавство не допускає, так як воно гарантується хворому працівнику; 2) збереження за працівником колишніх умов праці, які можуть бути змінені після повернення працівника з періоду тимчасової непрацездатності з підстав, встановлених законодавством. Сказане не стосується з...