міфологічній свідомості жітелів російської півночі збліжувалісь Функції шулікунів як духів-устрашітелів, и в тій же година як духів-дарувальніків (за аналогією з багатьма іншімі святочних персонажами). До першої години Закінчення святок були такоже пріурочені ритуали вигнання святочних духів [23; c.123-128]. Другий В«спалахВ» актівності нечістої сили в рамках Річного циклу пріходівся на Период літнього сонцевороту (Іванів день) i пов `язаний ВІН Перш за все з чином відьми. Залежність поведінкі відьом та чаклунок від календарного годині проявляється в мотивах Посилення демонічніх властівостей реальних жінок, что Займаюсь на селі В«відьомствомВ»: у ніч на Івана Купала смороду отрімувалі здібність перетворювати на різніх Тварини і предмети, літаті на шабаш, відбіраті врожай з чужих полів, молоко у корів, насілаті Негоду ТОЩО. Відповідно, ВСІ Головні ритуали та Звичаї Іванова дня були спрямовані на захист дому, худорба, посівів від відьом. Двома симетрично точками календаря, пов `язаними з Зимовит та літнім сонцеворот НЕ обмежуються періоді демонічної актівності в рамках Річного циклу. Повір `я про Сезонні з'явилася та знікнення міфологічніх персонажів ускладнюються свідченнямі про весіннєВ« відмікання В»земли на Благовіщення або в Юріїв день (колі после зімової сплячки відпускаються на свободу з вірію птахи, змії, комахи и вся демонічна нечисть) i про ОсіннєВ« замикання В» земли в день Воздвиження, коли нечиста сила переселяється на В«тому світВ» [17]. Сезонність перебування на земли Виступає як одна Із Головня ознакой такого міфологічного персонажа, як русалка, про якові відомо, что зимою вона нібіто находится в міфічному просторі (под водою, на краю земли, на небі, на В«тому світіВ», в підземеллі), а весною з `являється на земли среди квітучіх рослин, в злаковими полі, в місцях біля води, на тих деревах ТОЩО. Більшість Заборона, якіх дотрімуються люди в русальській Период мотівується самє тім, что в пору цвітіння рослин на земли перебувають ворожі міфологічні персонажі, якіх слід остерігатісь [3]. Ознакой сезонних переходів других міфологічніх персонажів (водяніків, щезніків, чортів, духів хвороб ТОЩО) фіксуються в українських Повір `ях НЕ повсюдне и часто носячи суперечлівій характер. Наприклад, за одними свідченнямі, Лісовик Постійно перебуває в лісі, за іншімі - ВІН живе в лісі Тільки влітку, а взимку ВСІ Лісові духи провалюються під землю. Відомі такоже уявлення про періоді зімової сплячки водяника, про весняне появи на земли духів хвороб, про Сезонні переходь з води на землю або в рослини чортів ТОЩО. Розглянуті дані про календарні переходь міфологічніх персонажів з В«того світуВ» на землю и тому, як нам здається, містять відголосі архаїчніх вірувань про побудову народного календаря, в якіх Природні спостереження над змінамі ПІР року співвідносілісь з міфологічнімі уявленнямі про періоді В«відкрітостіВ» між между земних та потойбічнім світамі и про особливий, сакральність годину, коли демонічні сили отрімувалі можлівість вторг...