/p>
Нема лиш Ївзі світа,
Кохання, ні прівіта. (116)
У баладі П. Білецького-Носенка відчутно виявило его В«тяжінняВ» до усно-народної творчості, а Якою ВІН БУВ грунтовно обізнаній и Вплив Якої значний мірою позначівся на обробці В«ЛенорВ», ее поетічній стілістіці. Український автор широко вікорістовує мотивами народних вірувань, Поетичні образи, народну фразеологію. У Дусі фольклорних традіцій вжіває окремі пейзажні Ескізи (В«Поки Блакитний неба Звід засілі срібні зіркиВ», В«всплів місяць Із-за гіркиВ», В«Мов восени посохли лист, кружляє вихори в ліщініВ», В«Так місяць нісся повз, и Зорею тьма, весь синій Звід, як Грає вітер з димом! В»и т. ін.) - відповідно до змісту й ЗагальноїВ« актівної В»Розповіді балади, неспокійного душевного стану, переживань героїні. Пейзаж, як Бачимо, подано не в статичному плані, ВІН персоніфікується, одухотворяється: В«місяцьВ», В«зоріВ» - у постійному Русі, дінаміці. p align="justify"> Загальний лірічно-романтичний настрій В«ЇвгіВ» підсілюється традіційнімі зображувальних засобой фольклорної поетики - порівняннямі (В«як грім, крізь землю проваливсяВ», В«ріка, стави, озера Скрізь, як Блискавиця живаВ», В«пірнув, як Із лука Стріла В»), зменшувальнімі формами, пестлівімі словами (В« серденько В»,В« Стежинка В»,В« гірка В»,В« ненько В»,В« зіронькі В»), лірічно-емоційнімі епітетамі (В« мій милий В»,В« Іване, милий В», В«білолелійні рукиВ», В«милаВ»), символами (В«зняла ворониВ») ТОЩО.
загаль П. Білецькому-Носенко у своєму перекладі удалось Передат В«природну простотуВ» Розповіді, В«простонародністьВ» Бюргерової В«ЛенорВ». Прагнучі до создания у своїй баладі народного колориту, П. Білецький-Носенко веді оповідь простонародних мовою, вживаючи зниженя, грубу й вульгарно лексику, вікорістовує Українські уснопоетічні елєменти. p align="justify"> звичайна, як співає посередні таланту П. Білецький-Носенко НЕ зміг создать повноцінного перекладу балади Бюргера. НИЗЬКИХ поетичній рівень его ОБРОБКИ, рітмічні перебої, что були наслідком частого вживання неправильних форм української мови (при цьом НЕ можна забуваті про невіробленість на тій годину української літературної мови), неувага до мелодики, евфонікі вірша, непріродність образного вислову, годиною помітні елєменти бурлескно- гуморістічного стилем (це Було, до речі, характерна и для других поетів-романтіків дошевченківської доби) ТОЩО - одна з причин того, что балада В«Ївга" не зайнять належноє місця в истории української літератури дожовтневого періоду [4, 143].
На наш погляд, цею твір потребує гідної уваги и тверезої ОЦІНКИ дослідніків українського історико-літературного процеса дерло десятіліть XIX ст.
П. Білецький-Носенко дере в новій українській літературі звернув до перекладу популярної свого годині в Европе серйозної (В«страшноїВ») балади В«ЛенораВ» Бюргера. При цьом ВІН Свідомо виходе з Літературно-естетично...
