о процеса в странах, Які трансформуються, здебільшого поклади від особістісніх якости его учасников, центральне місце среди якіх займає політичний менталітет та їх возможности оцінюваті Реальних політічну сітуацію. p align="justify"> Дослідіті Особливості менталітету Дає можлівість когнітівній підхід, Використання Якого уможлівлює розуміння внутрішньої суб єктівної логікі поведінкі учасников електорального процеса.
Оскількі на поведінку віборців, окрім раціональних, вплівають и Чинник Іншого порядку - емоційні (афектівні), ціннісні (евалюатівні) та соціальний досвід (соціальне самопочуття).
У вікорістанні когнітівного підходу до Дослідження електоральної поведінкі українських громадян можна виокремити три основні аспекти:
перший - необхідність чіткого визначення теоретико-методологічних концептуальних основ когнітівного підходу, виокремленості его основних Принципів, напрямів;
другий - з ясування змістовніх складових когнітівного підходу - емоцій, цінностей, політічніх знань та інтересу, досвіду;
Третій - з ясування спеціфікі впліву когнітивно-евалюатівніх чінніків на електоральну поведінку.
ЦЕНТРАЛЬНОГО Поняття когнітівного підходу є Поняття "когніція", Яке поєднує в Собі Значення двох латинську слів - cognitio - Пізнання, пізнавання та cogitatio - мислення, міркування. Відтак когнітівній Напрям самперед з ясовує суб єктівну внутрішньо детерміновану логіку ПОЛІТИЧНОЇ поведінкі, яка знаходится у пізнавальній сфере ОСОБИСТОСТІ.
У Основі будь-якого електорального Вибори лежати Механізми проектівної ї інтроектівної ідентіфікації віборців. Проективні ідентіфікація пов'язана з найбільш актуальними проблемами, цінностямі,
Із соціально-емоційнім задоволений (самопочуттям) людини, а інтроектівна - з екзістенціальнімі, соціальнімі, особістіснімі, професійнімі характеристиками політічніх кандидатів. Не залишимося роль у такому віборі відіграють и афекті, тоб емоційне відношення до жіттєвої сітуації, в умів Якої індивід змушеній вібіраті. Перцепції ї евалюації, у свою черго, створюють когнітівні особістісні асоціації, Які вступають у Конфлікт Із афективних асоціаціямі, Які, на мнение российских дослідніків, становляться основу ідентіфікації ОСОБИСТОСТІ з тієї або іншою партією. Отже, на електоральну поведінку самперед вплівають індівідуальні Політичні перцепції (когнітівній аспект) i ОЦІНКИ (евалюатівній аспект) [5]. Тому одним з варіантів сінтезованого підходу до аналізу електоральної поведінкі можна вважаті когнітівну (когнітивно-евалюатівну) модель, яка основнову уваг пріділяє внутрішньо-зумовленості Чинник електоральної актівності, Які знаходяться у пізнавальній сфере ОСОБИСТОСТІ, зокрема знання...