7,8,11,12,14,16,17,18,19;
Аналіз отриманих результатів:
отримані дані випробовуваних свідчать про типову нерівномірності вираженості визначається ознаки та рівня самоставлення в юнацькому віці, коливання даних від максимальної оцінки до мінімальної. Подібні дані свідчать про нестійкому тлі вираженості ставлення до себе, пошук себе, як особистості.
Розглядаючи кожну з досліджуваних показників за шкалами, можна сказати, що в цілому у випробовуваних виразно позитивне самоставлення "за себе" - достатня впевненість у своїх можливостях у діяльності й у творчості. Лише у випробовуваних під № 7 і 14 глобальне внутрішнє самоотношение безперечно має негативну самооцінку. Також за даними першої методики у даних випробовуваних виявлено абстрактно-символічний тип мислення.
У 25% випробовуваних рівень самоповаги низький, це свідчить про те, що дані випробувані схильні, оцінювати свою творчість занадто критично і часто не можуть бути самопоследовательним у своїх рішеннях. За даними першої методики тип мислення має різний характер.
Показники аутосимпатії серед випробуваних свідчать переважно бачення в собі недоліків і самокритично самооцінку, готовність до самозвинувачення - у 55% ​​всіх піддослідних.
75% випробуваним важлива оцінка їх діяльності та творчості, що підтверджують показники за шкалою очікуване ставлення від інших.
Чітке уявлення сенсу та змісту здійснюваної діяльності, творчості, виражене бажання до нового і інтерес до самого себе як до особистості, яскраво виражений лише у трьох піддослідних (15% від всіх випробовуваних).
Висновок
У психологічних дослідженнях, як вітчизняних, так і зарубіжних, проблема психологічних особливостей творчої особистості не була обділена увагою. Найбільш повну розробку її теоретичні аспекти знайшли В.І.Андреев, Д. Б. Богоявленська, Р.М.Грановская, А.З.Зак, В.Я.Кан-Калик, Н.В.Кічук, Н. В. Кузьміна, А.Н.Лука, С.О.Сисоева, В.А.Цапок та інші. p> Актуальність питання, розглянутого в даній курсовій роботі по теме - Психологічні особливості творчої особистості, що не наподдать сумніву, і буде, вивчається знову, і знову.
У написанні цієї роботи перед нами стояли певні цілі і завдання, зміст яких описується вступному розділі. Тому в першому розділі в цілому висвітлюються теоретичні аспекти вивчення проблеми творчої особистості. Тут були проаналізовані роботи О. Кульчицької, Я. Козелецького, Т. Рібо, Б. А. Лезіна, П. К. Енгельмейера, А. М. Блоха, Ф. Ю. Левінсон-Лессінга, Г. Уоллеса і ін
Для осмислення досліджуваної проблеми було проведено аналіз досліджень з оцінки та самооцінки у творчості, особлива увага приділялася структурі творчої особистості.
Практична частина курсової роботи містить у собі два розділи, перший з якої повністю присвячений опису основних цілей і завдань дослідження, гіпотези дослідження, в цьому ж розділі освячені основні методи даного дослідження. У наступному розділі дається опис результатів, отриманих в ході експерименту. Тут же приводитися аналіз кількісних показників, підлозі чинних за допомогою первинної статистичної обробки використовуваних методик. Загальні висновки з проведеного дослідженню: при проведенні даного дослідження були вирішені, поставлені в ньому завдання:
1. використання наукових концепції зарубіжних і вітчизняних дослідників, як база для власного дослідження;
2. провести відбір методів, які є найбільш ефективними для визначення психологічних особливостей творчої особистості відповідно до гіпотезою;
3. виявити тип мислення і рівень самоставлення за допомогою спеціалізованих методик;
4. зробити аналіз результатів проведеного дослідження.
Після рішення цих завдань ми дійшли таких висновків:
I. дані випробовуваних свідчать про типову нерівномірності вираженості визначається ознаки та рівня самоставлення в юнацькому віці, коливання даних від максимальної оцінки до мінімальної. Подібні дані свідчать про нестійкому тлі вираженості ставлення до себе, пошук себе, як особистості.
II. якісні показники вимірювання особистісних показників учасників експериментальної групи відображені в характеристиках, які представлені в практичній частині і є досить багатовимірними.
III. у творчої особистості рівень самоставлення ніяк не залежить від типу мислення, лише у двох випробовуваних під № 7 і 14 є залежність між типом мислення і низьким рівнем самоставлення.
Таким чином, гіпотеза дослідження про те, що у творчої особистості переважає певний тип мислення і встановлюється залежність до певного відношенню до себе, як до особистості, не можна підтвердити.
Список використаної літератури
1. Арт-терапія/Під ред. А.І. Копитіна, - СПб.: Питер, 2001. - 320 с. p> 2. Боно Е. Серйозне творче мислення/Е. Боно, - М.: Попурі, 2005. - 416 с. p> 3. Бердяєв Н. Сенс творчості/Н. Бердяєв, - М.: Прогрес, 1989. - 269 с. p> 4. Виготськ...