ла; Шлік, шлічок - старовинний круглий або конічній головний убір, обшитий чи оздоблення Хутра ТОЩО.
Історізмамі назіваються слова, застарілі через ті, что Вийшли з ужітку ті предмети, Які смороду позначали, Наприклад: мушкет, кунтуш, опанча, шеляг, челядь и т. д. З цієї ж причини історізмі Інколи назівають матеріальнімі архаїзмамі. На Відміну Від останніх, історізмі НЕ мают у сучасній мові сінонімів. Історізмі трапляються Переважно в художніх творах історічної тематики, де смороду позначають реалії доби, про якові йдет, а такоже слугують засоби відтворення колориту мови тихий часів, Наприклад: «І булу під Києвом січа велика. Стріли закрили сонце, а від тупотить копить, іржання коней и брязкоту заліза НЕ чути Було людського голосу. Ціла орда з ханом Отроком прийшла под Київ. <...> Хоч як завзято натіскалі Половці, хоч як підбадьорював їх Отрок, сам ідучі Попереду й пускаючи стрілу за стрілою до руських панцірів, хоч бурею літав ВІН з своим бунчуком від одного крила війська до іншого - альо стояла Русь, мов стіні Святої Софії. Половецькі Стріли застрягали в руських кольчастіх телягах, списи Лама про щити непроступнім муром »(Л. Мосендз). ?
До історізмів належати назви:
* представніків різніх верств населення минулих часів (князь, боярин, смерд, війт, осавул),
* давніх професій (мечник, лучник, бровар),
* старовінної зброї та знарядь праці (булава, гаківніця, сагайдак, мушкет, соха, рало),
* старовинного одягу (жупан, кирея, намітка, сап янці),
* колішніх Копійчаної одиниць, одиниць Міри (гривеник, дукат, аршин, корець, фунт) ТОЩО [20:150].
Хронізмі (історізмі), - слова, что Вийшли з актівної лексики у зв язку Із знікненням зрозуміти, предметів, явищем, Які смороду позначали [12:543].
Зі слів українського вченого І. Олійника, історізмі - це слова, Які НЕ обслуговують Сучасні СФЕРИ життя, а тісно пов язані з Історією народу, відбівають его суспільне життя, Розвиток культури, ідеологію, побуту в минули.
Матеріальні архаїзмі, або історізмі НЕ мают у сучасній Літературній мові сінонімічніх замінніків. Тому, коли вінікає потреба назваті тієї чи Інший предмет старовини, Зниклий Явище, Поняття або подію, что Відбулася в минули, всегда звертають до цієї категорії лексики.
Мовознавець І. Білодід позначають, что Матеріальні архаїзмі Використовують «Сучасний письменниками в мові історічніх романів, повістей, оповідань та других творів. Відтворюючі факти и події минулих історічніх епох, письменник, природно, актівізує, піджівлює и слова-позначення, что належати до тихий епох »[8:65].
Серед матеріальніх архаїзмів, або історізмів, можна віділіті Такі найголовніші семантичні групи слів:
. Слова, что характеризують класового структуру Суспільства, соціальний стан, місце людини в суспільстві та Суспільні взаємовідносіні представніків різніх верств населення минулих часів, напр.: Бай, боярин, Бояриня, вельможа, вінценосній, владика, вотчинник, дворянин, дука, Імператор, князь, купець, купчиха, магнат, опричник, пан, панич, пані, панок, поміщік, поміщіця, цар, цариця, чиновник та ін., з одного боку, и бидло, біднота, голота, закуп, ізгой, Кріпак, міщанін, мужик, наймит, невільнік, нетяга, сірома, смерд, хлоп,...