на уроці (тренуванні, позакласних заняттях) виділяють методи стандартно-повторного і варіативного (змінного) вправи.
Перші використовують для розвитку КС спортсменів при розучуванні нових, досить складних у координаційному відношенні рухових дій, оволодіти якими можна лише після низки повторень їх у відносно стандартних умовах. Другі, на думку більшості дослідників і практиків, є головними методами розвитку КС. Методи варіативного (змінного) вправи для формування КС можна представити у двох основних варіантах: методи строго регламентованого і не строго регламентованого варіювання [35, С60].
До перших можна віднести (зрозуміло, умовно) 3 групи методичних прийомів і засобів.
-я група - прийоми строго заданого варіювання окремих характеристик або всієї форми звичного рухової дії:
а) зміна напрямку руху (біг або ведення м'яча зі зміною напрямку руху, лижне вправу «слалом», стрибки «з купини на купину», тощо);
б) зміна силових компонентів (чергування метань при використанні снарядів різної маси на дальність і в ціль; стрибки у довжину або у висоту з місця на повну силу, упівсили, в одну третину сили і т.п. );
в) зміна швидкості або темпу рухів (виконання загальнорозвиваючих вправ у звичайному, прискореному і уповільненому темпі; стрибки у довжину або у висоту з розбігу з підвищеною швидкістю; кидки в корзину в незвичному темпі - прискореному або сповільненому і тощо);
г) зміна ритму рухів (розбіг в стрибках у довжину або у висоту, кидкові кроки в метанні малого м'яча або списи, в баскетболі чи гандболі тощо);
д) зміна вихідних положень (виконання загальнорозвиваючих і спеціально-підготовчих вправ в положенні стоячи, лежачи, сидячи, в приседе та ін; біг обличчям вперед, спиною, боком у напрямку руху, з присідаючи, з упору лежачи і т.д.; стрибки у довжину або глибину з положення стоячи спиною або боком у напрямку стрибка і т.п.);
е) варіювання кінцевих положень (кидок м'яча вгору з і.п. стоячи, ловля - сидячи; кидок м'яча вгору з і.п. сидячи, ловля - стоячи; кидок м'яча вгору з і.п. лежачи, ловля - сидячи або стоячи тощо);
ж) зміна просторових кордонів, в яких виконують вправу (ігрові вправи на зменшеній майданчику, метання диска, штовхання ядра з зменшеного кола; виконання вправ в рівновазі на зменшеній опорі тощо); p>
з) зміна способу виконання дії (стрибки у висоту і в довжину при використанні різних варіантів техніки стрибка; вдосконалення техніки кидків або передач м'яча при цілеспрямованому зміну способу виконання прийому і т.п.).
-я група - прийоми виконання звичних рухових дій в незвичних поєднаннях:
а) ускладнення звичного дії додатковими рухами (ловля м'яча з попередніми плескання в долоні, поворотом кругом, стрибком з поворотом та ін; опорні стрибки з додатковими поворотами перед приземленням, з бавовною руками вгорі, з колом руками вперед та ін; підскіки на обох ногах з одночасними рухами рук і т.п.);
б) комбінування рухових дій (об'єднання окремих освоєних загальнорозвиваючих вправ без предметів або з предметами в нову комбінацію, виконувану з ходу; з'єднання добре освоєних акробатичних або гімнастичних елементів у нову комбінацію; включення знову розученого прийому єд...