Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Кардіоренальний синдром

Реферат Кардіоренальний синдром





факторів, що регулюють активність ядра клітини. З підвищенням ФК ХСН у хворих в сечі достовірно підвищувалася виявляємість гліпікана 1, ANP-перетворюючого ферменту, В-ланцюга протромбіну [15]. Поряд з цим, у міру прогресування основного захворювання знижувалася виявляємість в сечі бетаїн-гомоцистеїн метилтрансферази 2. Таким чином, зміни білкового спектру сечі у хворих ХСН інформаційно значимі для прогнозу основного захворювання і виникнення дисфункції нирок.

? Мета. Визначення прогностичного значення зниження функції нирок у хворих на хронічну СН. Матеріали та методи. У дослідження було включено 251 хворий ХСН (118 - жінки і 133 - чоловіки), середній вік - 56,4 ± 11,2 років. Хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) було 59, ІХС - 29, у 163 мало місце поєднання ІХС та ГБ. Термін спостереження склав 71,3 ± 18,7 місяців (медіана - 77 місяців). Проведено аналіз загальної смертності, числа госпіталізацій внаслідок усіх причин, числа госпіталізацій з приводу загострень серцево-судинних захворювань і середньорічний тривалості стаціонарного лікування. Результати. Хворих ХХН на початок дослідження було 88. За час спостереження померли 66 (26,3%) пацієнтів, у тому числі серед хворих без ХХН - 38, за наявності ХХН - 28. Виживання хворих ХСН зі СКФ lt; 60 мл/хв/1 , 73 м2 була статистично значимо гірше (66,1 ± 22,3 проти 74,1 ± 15,3 міс, р lt; 0,001). Відносний ризик смерті протягом 6 років у групі хворих на ХСН з ХХН був у 1,5 рази вище ризику смерті хворих із збереженою функцією нирок. Одночасно відзначалося збільшення середньої кількості госпіталізацій протягом року і середньорічний тривалості стаціонарного лікування (як по будь-яких причин, так і у зв'язку із загостренням серцево-судинних захворювань). Результати дослідження свідчать про збільшення загальної смертності [3], числа госпіталізацій і середньорічний тривалості стаціонарного лікування у хворих ХСН при наявності хронічної хвороби нирок.

? Мета. Вивчити оборотність клінічних проявів і структурно-функціональних змін міокарда при хронічній серцевій недостатності (ХСН) у хворих з термінальною стадією хронічних хвороб нирок (ХХН) на додіалізному етапі і в перший рік проведення програмного гемодіалізу [4]. Матеріал і методи. У 65 хворих ХХН IV-V стадії (NKF, 2002) 29 чоловіків і 36 жінок, середній вік 43, 1 + 11, 1 років, оцінювалися результати клінічного і ехокардіологіческіхісследованій, згідно з національними рекомендаціями з діагностики та лікування ХСН 2003. Результати. За клініко-функціональним даними ХСН на додіалізному етапі ХХН встановлена ??у 56 (86, 2%) хворих: I стадія-у 19 (33, 9%), ПА-у 28 (50, 0%). ПБ -у 9 (16, 1%). У перший рік програмного гемодіалізу у 14 (25%) хворих діагноз ХСН був знятий; у 42 (75%) хворих - підтверджено: I стадія - у 22 (52, 4%), ПА стадія - у 17 (40, 5%), ПБ стадія - у 3 (7, 1%). У всіх хворих ХСН проявлялася діастолічної дисфункцією міокарда, в ряді випадків - поєднанням із систолічною - 16, 1% і 7, 1% на додіалізному етапі і в перший рік гемодіалізу, відповідно. У перший рік нирково-замісної терапії знизилася частота розвитку ХСН на 21, 6% і склала 64, 6% випадків. У структурі ХСН стала переважати I стадія, частки ПА і ПБ стадій зменшилися в 1, 2 і 2, 3 рази. Висновок. Оборотність основних ознак ХСН у хворих з нирковою кардіопатію підкреслює необхідність своєчасної діагностики та адекватної корекції факторів ризику кардіальних ускладнень. Використання критеріїв тяжкості ниркової кардіопатії доцільно в оцінці адекватності лікування ХХН і у вирішенні питання про своєчасність призначення програмного гемодіалізу.

? Мета дослідження - вивчення клінічних особливостей хронічної серцевої недостатності (ХСН) при порушенні функції нирок у похилому і старечому віці. Обстежено 260 хворих (143 чоловіки і 117 жінок) з ХСН I-IV функціонального класу (ФК) у віці 60 років і старше. Середній вік хворих склав 68,7 ± 6,6 року. Пацієнтів з гіпертонічною хворобою (ГБ) було 25, з ІХС - 30, у 205 - поєднання ІХС та ГБ. Швидкість клубочкової фільтрації (СКФ) визначали за формулою MDRD. Хронічна хвороба нирок (ХХН) зі зниженням СКФ менш 60 мл/хв/1,73 м2 діагностована у 126 (48,5%) пацієнтів. Ступінь тяжкості ХСН у хворих із ХХН і без ХХН не розрізнялася: 2,3 ± 0,7 і 2,1 ± 0,7 ФК відповідно (p=0,13). Загалом серед обстежених хворих переважали чоловіки, в групі хворих з ХСН, асоційованої з ХВП, - жінки. Фібриляція передсердь (ФП) виявлена ??у 25,8% хворих ХСН. Найчастіше ФП спостерігали у хворих з ХСН, асоційованої з ХХН. Багатофакторний регресіонний аналіз виявив незалежний характер зв'язку ФП з ФК ХСН (p=0,02) і СКФ (p=0,02). Частота виявлення мітральної регургітації (МР) у хворих з ХСН була вищою при асоціації ХСН із ХХН. Багатофакторний регресійний аналіз визначав незалежний характер зв'язку МР з віком (p lt; 0,001) і СКФ (p lt; 0,001). Порушення функції нирок спостерігали у 48,5% хворих з ХСН похилого та старечого віку [6]. ...


Назад | сторінка 13 з 17 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Аналіз середньої тривалості лікування хворих з хворобами серцево-судинної с ...
  • Реферат на тему: Застосування фізичної реабілітації дітей, хворих на ревматоїдний артрит, на ...
  • Реферат на тему: Фізіотерапевтичні методи лікування хворих на ревматоїдний артрит
  • Реферат на тему: Особливості застосування фізичної реабілітації дітей, хворих на ревматоїдни ...
  • Реферат на тему: Комплексне немедикаментозне лікування хворих на ревматоїдний артрит