и приголосними, як і англійська Бродського, а не навпаки В»36. Бродський, на думку Уолкота, свідомо прагне до того, щоб його вірші англійською читалися як оригінальні твори, а не як переклади, проте він не намагається надати їм гладкість, приховує в перекладі справжню сутність таких поетів, як Пастернак, Цвєтаєва і Мандельштам. Бродський не редагує свою поезію, слідуючи англомовним зразкам: В«... коли він вирішує написати вірш по-англійськи ніщо в його творі не вказує на те, що він слід якомусь зразком, відчуває на собі вплив якого б то не було іншого письменника, включаючи Одена Щоразу, коли Бродський звучить по-оденовскі, це не наслідування, а данина поваги, відкрито принесена поетом В»37, - так Уолкотт відводить від Бродського зауваження з приводу перекладів його поезії В«під Одена і Кавафіса В», що прозвучали в рецензіях наВ« A Part of Speech В». Далі він опонує критикам, які стверджують, що автопереводов Бродського звучать В«не по-англійськиВ»: за його думку, критик прав В«в історичному, граматичному сенсі - я маю на увазі НЕ граматичні помилки, а певний граматичний тон В»38, однак догляд поетичного мовлення від мови повсякденності, розмовної англійської, свого час з тим же успіхом міг би бути поставлений в докір Донну, Мілтону, Браунінгу і Хопкінсу.
Значне місце в рецензії займають міркування про структурні особливості вірша Бродського. Уолкот визнає: В«При перекладі на англійську шестистопная римована структура, звичайна для російської поезії, ризикує викликати асоціації комічного, пародійного або іронічного характеру. Жоден сучасний англійський чи американський поет не піде на такий ризик, як вживання жіночих закінчень в абсолютно серйозному контексті ... В»39 Однак, уникаючи комічних (О. Неш) або В«архаїчнихВ» (Байрон) асоціацій, які викликають точні рими і довгі рядки, сучасні англофони поети позбавляють свої твори афористичній точності думки, епіграматичного дотепності і втрачають зв'язок з традицією поетичного мистецтва. Для поезії Бродського такі втрати неприйнятні, він навмисно протиставляє свою творчість сучасної англомовної поезії: «³н повертає дисципліну до того, чим вона повинна бути, - до творчим муках В»40. На закінчення своєї рецензії Дерек Уолкот зазначає, що, хоча новий збірник і не включає в себе настільки блискучих прикладів В«пересозданіяВ» російського вірша в англійській мові, як В«Шість років по томуВ» в перекладі Р. Уилбера, все ж він, на відміну від В«A Part of SpeechВ», являє собою не антологію поезії Бродського в інтерпретації сучасних американських поетів, а єдине ціле - книгу, обогатившую англомовну літературу.
У цілому позитивна - хоча і не настільки захоплена - рецензія, що з'явилася в британському журналі В«Poetry ReviewВ» 41. Джордж Циртес налаштований по відношенню до англійської Бродському досить компліментарно. Його стаття являє собою аналіз тем і мотивів поезії Бродського (час і простір, любов, розлука), метафізики поета, метафоричного ладу віршів; особливе місце приді...
