их сходок В»або з'їздівВ« злодіїв у законі В». Кожен з них, знаючи про це (в тому числі і про можливі в подальшому суворих покараннях за порушення правил кримінальної субкультури), всіляко підтримують лідера по керівництву асоціальної угрупованням, у пропаганді та затвердження серед засуджених В«корпоративних законів і правил злочинного світу В». p> На третьому рівні в ієрархії кримінального угруповання перебувають виконавці - засуджені, яких на блатному жаргоні часто іменують В«піхотоюВ», В«солдатамиВ», В«торпедоюВ». Вони розглядаються і використовуються В«авторитетамиВ» як підручні, а тому не беруть активної участі у вирішенні важливих питань життєдіяльності В«Блатного співтоваристваВ». p> При слабкій дисципліні у виправних установах кримінальні угруповання можуть, по-перше, намагатися поширити свій вплив на весь колектив засуджених, впроваджуючи В«зоновськие традиції та звичаїВ», а по-друге, шляхом проведення В«сходок авторитетів В»домагаються згуртування і координації дій проти адміністрації виправних установ. В останні роки в ряді місць Позбавлення волі кримінальні угруповання являють собою ієрархічно жорстко структуровані і найбільш організовані співтовариства, що мають зв'язок із зовнішнім злочинним середовищем. Вони прагнуть представити себе у вигляді керівної В«групиВ», забезпечує внутренній1 'порядок і виражає інші інтереси всіх засуджених. Свій вплив кримінальні угруповання намагаються поширити і на авторитетних нейтральних засуджених, прагнучи їх перетворити на В«центровихВ» або В«козирних мужиків В», взаємодіючих зВ« авторитетами В». p> Свою керівну роль у виправних установах кримінальні угруповання часто намагаються забезпечити, з одного боку, шляхом встановлення контролю і цілеспрямованого розподілу коштів, що надходять у місця позбавлення волі, активного насадження поняття В«арештантському честіВ», організації В«злодійських судів В»і жорстокої розправи з відступниками від злодійської ідеї або засудженими, творящими В«бєспрєдєлВ», а з іншого - В«показною лояльністюВ» їхніх лідерів до адміністрації установ і вибиванню в неї поступок за принципом В«ти мені - я тобі В». p> Щоб посилено протидіяти кримінальним угрупованням, персонал виправних установ повинен не тільки знати організаційно-структурні та психологічні закономірності виникнення і функціонування останніх, а й добре розбиратися в атрибутах насаджуваної ними в місцях позбавлення волі кримінальної субкультури. p> Традиційно предметом досліджень пенітенціарних психологів є конфлікти і групові ексцеси в середовищі засуджених. Виявлені психологами закономірності та механізми розвитку даних негативних явищ враховуються у проведенні співробітниками установ різних форм профілактичної роботи, а також у спеціальних заходах з розкладання або нейтралізації впливу кримінальних угруповань. При цьому розкладання малих груп негативною спрямованості у виправних установах зазвичай здійснюється
- через спеціальні впливу на їхнього лідера;
- через виявлення...