джується посвідченням пізнаного. Процес доказування у кримінальному судочинстві завжди носить письмовий характер. Письмове закріплення дій необхідно не тільки для того, щоб учасники процесу могли ознайомитися з порядком їх виробництва, результатами, але і для того, щоб існувало матеріальне, завірене підтвердження здійснення цих дій. Якщо письмового посвідчення обставин немає, не можна стверджувати, що будь-яку дію було реально вироблено, і навіть якщо воно існувало в реальності, ми не можемо ввести його результати в процес, тобто для доказування цієї дії не існує.
Оскільки пізнання прибраний в процесуальну форму, необхідно розглянути істота процесу доказування. Елементами кримінально-процесуального доказування є збирання, перевірка та оцінка доказів [2]. p align="justify"> Ряд вчених визначають процес збирання доказів як частина процесу доказування, що включає в себе виробництво дізнавачем, слідчим, прокурором і судом передбачених законом слідчих і судових дій, спрямованих на виявлення відношуваних до справи даних, їх розгляд та збереження. Тобто виявлення, розгляд і збереження доказів у такому розумінні є складовими елементами збирання. Проте є думка, що процес збору доказів складається з виявлення, вилучення та закріплення (збереження). У даному випадку має місце розмежування виявлення та вилучення доказів за способом їх отримання: виявлення полягає в їх знаходженні, тобто цілеспрямованої активної пошукової діяльності в ході проведення слідчих дій. До витяганню відноситься діяльність у з отримання доказів у процесі слідчих дій, не пов'язаних з пошуком. p align="justify"> Але, на мій погляд, виділяти в якості окремого елемента пошукову діяльність недоцільно, т. к. ми не поділяємо докази на знайдені в процесі пошуку і отримані в ході непоісковой слідчих дій. Крім цього, не можна з повною впевненістю стверджувати, що в процесі виявлення відомостей (пошукової діяльності) не відбувається їх вилучення, адже, по суті, сам процес отримання інформації і є її отриманням. p align="justify"> Крім цього, було б невірно говорити про збирання доказів, т. к. ми здійснюємо збір відомостей, які ще не придбали кримінально-правової статус доказу, тому далі мова піде про виявлення, розгляді та закріпленні відносяться до справі даних, а не доказах.
Отже, під виявленням даних слід розуміти їх сприйняття уповноваженими на те суб'єктами із джерел і у формах, передбачених кримінально-процесуальним законом.
Розгляд відносяться до справи даних починається в момент їх сприйняття та аналізу уповноваженою на те особою. На даному етапі відбувається уявна обробка отриманої первинної інформації - слідчий в ході проведення слідчої дії, або, наприклад, суд у ході судового слідства вирішує, які саме з отриманих відомостей відносяться до даного кримінальній справі. p align="justify"> Під закріпленням виявлених і розглянутих даних розуміється їх фіксування у встановленій кримінально-проц...