.08.2004 р. № 07-05-12/18, сума перевищення повинна бути віднесена на додатковий капітал.
Дебет 19 «ПДВ по придбаних цінностей» Кредит 83 «Додатковий капітал» - відображено ПДВ, відновлений засновником у частині, що перевищує номінальну вартість акцій.
У тому випадку, якщо в установчому договорі не вказано, що відновлений ПДВ приймається в оплату статутного капіталу, то він повністю відноситься на додатковий капітал приймаючої організації.
Вартість основних засобів в іноземній валюті, що надійшли в рахунок внеску до статутного капіталу або за плату, до 1 січня 2007 підлягала перерахуванню в рублі за курсом ЦБ РФ на дату здійснення операції, в результаті чого виникали сумові різниці . У світлі останніх змін Положення з бухгалтерського обліку 3/2000 «Облік активів і зобов'язань, вартість яких виражена в іноземній валюті» сумові різниці офіційно зникли з правил бухгалтерського обліку і тепер поняття «курсова різниця» стало універсальним для всіх зобов'язань в іноземній валюті або умовних одиницях .
З 1 січня 2007 року право обліку зобов'язань, виражених в іноземній валюті, стали уніфікованими, а поняття курсової різниці модифікували так, щоб воно було придатне для рублевих розрахунків. У нього додали положення про те, що перераховувати оцінку активів можна не тільки за курсом ЦБ РФ, але і за курсом, який встановлений договором (умовні одиниці). Як і колись, за загальним правилом, результати перерахунку необхідно включати до первісної вартості об'єктів основних засобів і відносити на інші доходи або витрати організації.
Виняток становлять лише зобов'язання іноземного засновника, по внеску в статутний капітал. Курсові різниці за ним, як і раніше, потрібно враховувати на рахунку 83 «Додатковий капітал».
Очевидно, такі нововведення спрямовані на зближення вітчизняних правил з міжнародними стандартами обліку. Адже міжнародні стандарти не орієнтовані на те, щоб сторони розраховувалися у валюті, відмінній від тієї, в якій визначили свої зобов'язання. Тим не менш, в податковому обліку сумові різниці ніхто не скасовував і вважати їх треба за колишніми правилами. А це означає, що зближення бухгалтерського обліку з міжнародними правилами обернеться його розбіжністю з правилами російського податкового обліку. З метою оподаткування сумові різниці не включаються до первісної вартості основних засобів, а це означає, що у організацій, які купують основні засоби, вартість яких виражена в іноземній валюті, будуть виникати постійні різниці.
Згідно договором простого товариства (договору про спільну діяльність) майнові вклади оцінюються за погодженою вартості, яка повинна бути зафіксована в договорі.
При надходженні основних засобів як майнових внесків за договором простого товариства в організації, що веде спільні справи робляться такі записи на рахунках бухгалтерського обліку:
Дебет 01 «Основні засоби» Кредит 80 «Статутний капітал» субрахунок «Вклади товаришів».
Основні засоби, отримані для спільної діяльності, в оподатковуваний оборот по сплаті податку на прибуток не включаються. Платником ПДВ при цьому є сторона, що передає майно.
Прийняття на облік основних засобів, що надійшли в організацію в обмін на інше майно, відображається в обліку такими записами: