о за допомогою інтернету тільки заповнити анкету, відповівши лише на кілька питань, що стосуються місця служби, адреси роботодавця, середньорічного доходу і місця проживання. При цьому умовою банку є, щоб позичальник проживав на території Британії, мав рахунок у банку і вік не молодше 18 років. Через два-три дні, після перевірки кредитної історії клієнта, грошові кошти зараховують на його банківський рахунок.
Сума позики залежить від фінансової стабільності позичальника. Так, наприклад, домовласникові можуть видати позику на 100 000 фунтів стерлінгів з терміном виплати до 25 років. Відсоток залежить від конкретної фінансової установи. Більшість провідних банків Британії кредитують своїх клієнтів приблизно під 7,4% річних. Якщо позичальник не володіє нерухомістю, то отримати кредит в більш великому розмірі на вигідних умовах буде трохи складніше [9, с. 123].
Крім банків, кредити пропонуються безліччю різних компаній, починаючи від мережевих супермаркетів і закінчуючи автомобільними страховиками. Приміром, гігантська мережа супермаркетів «Теско» пропонує сьогодні в Британії одні з найвигідніших позик під річний відсоток в 6,8%. Це означає, що, взявши на п'ять років суму в 7,5 тисячі фунтів стерлінгів, необхідно буде виплачувати по 147 фунтів щомісяця, сума повернення складе 8,820 тисячі фунтів. При цьому цілеспрямованість позичальником не обмовляється, а термін, на який надається кредит, становить від шести місяців до 30 років.
Якщо британський позичальник не здатний виплатити борг, після ряду попереджень, його майно, як рухоме, так і нерухоме, буде описано за борги і продано з аукціонів. Кредитна історія позичальника отримає чорну мітку, і всі двері фінансових установ виявляться, закриті перед ним.
В Ізраїлі десять років тому, взяти споживацьки кредит було не просто. Банки вимагали на все забезпечення. На сьогоднішній день банки самі пропонують своїм клієнтам позички і найчастіше зовсім без забезпечення.
Так як, в Ізраїлі вільних грошей стало більше, жителі готові влазити в найрізноманітніші борги (наприклад, оновити меблі в будинку або побалувати себе закордонним подорожжю). На сьогоднішній день, позичальник, який заробляє шість тисяч шекелів, може отримати кредит у 100 000. Взявши такий кредит на три роки, позичальник повинен виплачувати банку близько 10000 шекелів тільки відсотків, а щомісячний повернення складе майже дві тисячі [9, с. 158].
Система споживчого кредитування в Південній Кореї розвинена досить добре, і користуються нею місцеві громадяни дуже часто. До кінця 2009 р загальна сума приватних запозичень становила понад 80% від валового внутрішнього продукту Республіки Корея.
У Кореї можна отримати кредити, як під заставу, так і без нього. Якщо позичальник пропонує заставу як нерухомості (будинок, квартира, земельна ділянка), то для банку він більш надійний клієнт і тоді є гарантія отримати розмір споживчого кредиту в розмірі 100 і більше тисяч доларів під 5,5% - 7,5%. Якщо у позичальника немає застави, то вимоги до клієнта висуваються більш суворі [9, с. 165].
В Іспанії ситуація така, що навіть якщо у покупця немає з собою грошей, але при собі є посвідчення особи і довідка з місця роботи, то майже в будь-якому магазині Іспанії клієнту не тільки відкриють кредит, але й можуть надати різні знижки, а також безпроцентну форму його погашення. В іспанському суспільстві дуже широко прийнято розплачуватися не готівкою, а кредитними картами. Тому підрахувати обороти такого роду кредитів вкрай складно і статистика оперує в основному даними про офіційно оформлених окремими договорами кредитах.
Споживчий кредит в Іспанії можуть відкрити всім особам, які досягли повнолітнього віку, як студентам, робітникам так і пенсіонерам. Зустрічаються випадки, коли видають кредит 80-річному пенсіонеру з терміном виплати до 20 років. Процентні ставки за споживчим кредитом в Іспанії встановлюються у розмірі 2-4% річних [9, с. 185].
3.2 Технологія та перспективи застосування скорингу в процесі споживчого кредитування
Підвищення прибутковості кредитних операцій безпосередньо пов'язано з якістю оцінки кредитного ризику. Залежно від класифікації клієнта за групами ризику банк приймає рішення, чи варто видавати кредит чи ні, який ліміт кредитування і відсотки слід встановлювати.
У світовій практиці існує два основні методи оцінки ризику кредитування, які можуть застосовуватися як окремо, так і в поєднанні з один одним:
суб'єктивний висновок експертів або кредитних інспекторів;
автоматизовані системи скорингу.
Звернемося до західній практиці використання скоринг-систем, які в даний час широко зас...