ки емоціонольно-вольового компонента першої групи: початковий рівень 59,8%; низький рівень 33,3%; середній рівень 6,6%; високий рівень 0%. Показники емоціонольно-вольового компонента другої групи: початковий рівень 23,1%; низький рівень 30,7%; середній рівень 38,5%; високий рівень 7,7%. Показники емоціонольно-вольового компонента третьої групи: початковий рівень 5,5%; низький рівень 23%; середній рівень 44%; високий рівень 27,5%.
Показники фізичного компонента першої групи: початковий рівень 53%; низький рівень 20%; середній рівень 13,2%; високий рівень 13,2%. Показники фізичного компонента другої групи: початковий рівень 0%; низький рівень 15,4%; середній рівень 46,2%; високий рівень 38,4%. Показники фізичного компонента третьої групи: початковий рівень 0%; низький рівень 17,5%; середній рівень 49,5%; високий рівень 33%.
Ми можемо бачити, що показники все трьох компонентів першої групи нижче показників другої приблизно на 20%. Рівень показників фізичного компонента другої групи вище рівня третьої групи на 5%. Це пояснюється тим, що учасники третин групи займалися фізичними заняттями на вибір, на відміну від другої групи, яка відвідувала обов'язкові заняття. Але в емоційно-вольовому і технічному компонентах, показники третьої групи значно вище показників другої групи. Це пояснюється тим, що третя група має досвід участі в екстремальних експедиціях.
Технічний рівень розвитку компонентів у всіх групах змінюється пропорційно за роками навчання і носить закономірний характер. Даний факт пояснюється тим, що технічна база туристичних знань, залежить від досвіду участі в екстремальних експедиціях, що і показало наше дослідження.
Низьким рівнем прояву фізичного компонента характеризується позиція студентів першої групи. Хоча, в основному, студенти позитивно ставляться до фізичної підготовки, але на практиці реалізують її без достатньої активності. Ймовірно, це можна пояснити тим, що більшість студентів не усвідомлюють підходять до фізичної підготовки.
Емоційно-вольовий компонент є головним, у формуванні стратегії виживання в екстремальних експедиціях. За емоційно-вольовому компоненту виявлено, що студенти першої групи прагнуть до подолання емоційних бар'єрів, труднощів, але часто їм не вистачає волі і терпіння довести почате до кінця. У третє групі ми можемо бачити протилежні результати, присутність волі і терпіння. Це пояснюється, на наш погляд, недостатністю практичного досвіду, браком фізичного розвитку і невпевненістю психологічних якостей.
Цілеспрямованість. Цілеспрямованість може бути сформована тільки на грунті особистої зацікавленості в досягненні високої поставленої мети. Випробуваний повинен чітко знати цілі і завдання кожного заняття, представляти конкретно, до чого він повинен прагнути у своїй підготовці, в іншому випадку, у нього знижується інтерес до занять і пропадає ініціативність.
Наполегливість. Наполегливість вдосконалюється поступовим подоланням зростаючого навантаження під час виконання різних вправ загальнорозвиваючих і спеціально-підготовчих, з оволодіння техніки. Слід також виробити вміння переносити больові відчуття, долати неприємні почуття, що виникають при максимальних навантаженнях і стомленні.
Ініціативність. Ініціативність - це вміння активно і самостійно прагнути до поставленої мети, без примусу викладача. Випробуваний не повинен сприймати завдання лише як обов'язок, яку повинен виконати. Для розвитку ініціативності слід давати різні завдання ..
Впевненість у своїх силах. Від віри в свої сили часто залежить перемога або поразка в подоланні труднощів. Впевненість зазвичай проявляється разом з усвідомленням своїх можливостей, з розумінням того, що, зустрічаючись з різними випробуваннями, студент зможе успішно протидіяти їм з найменшою втратою для себе. Впевненість у своїх силах з'являється як результат вдосконалення технічної, емоційної і фізичної підготовленості. Дуже важливо не плутати впевненість у своїх силах з самовпевненістю, коли випробуваний недооцінює свої сили, що може призвести до трагічних наслідків.
Рішучість. Рішучість грунтується на впевненості у своїх силах, знанні своїх позитивних сторін і достоїнств, умінні добре і швидко розбиратися в екстремальній обстановці. Для розвитку сміливості і рішучості необхідно подолати боязнь і інертність.
У ході нашого дослідження ми вивчили рівні компонентів необхідних для формування стратегії виживання в екстремальних експедиціях.
Узагальнюючи результати дослідно-експериментальної роботи, ми прийшли до висновку, що реалізації стратегія виживання в екстремальних експедиціях розвиває важливі якості особистості, модифікує характер знань від незнання до знань - вмінням - навичкам. Процес перетворення навчання носить творчий характер і сприяє підвищенню психічних, інтелектуальних, фізичних можливостей учасника екстремальної експедиції і підвищується впевненість у собі.
