ритму, темпу, у вигляді підвищення і зниження голосу, пауз. Одним з найбільш універсальних і поширених способів актуалізації емоцій і почуттів вважається все ж широке використання саме лексичного складу мови для передачі психологічного стану людини.
Слово, будучи засобом спілкування, дозволяє повідомляти співрозмовника свої почуття і емоції, особливо в рамках паремій.
Існує величезна кількість способів вираження емоційно-чуттєвих переживань за допомогою мови, але серед безлічі способів можна виділити використання в цих цілях пареміологіческіх одиниць. Прислів'я та приказки мають величезний потенціал для вираження емоцій і почуттів учасників комунікацій, так як, будучи відображенням національно-культурної специфіки, прислів'я і приказки можна назвати своєрідним індикатором, сприяючим правильної інтерпретації тієї чи іншої емоції в рамках певної культури та мови.
Як вже було відмічено вище, люди, що належать до різних культур, відчувають однакові емоції. Однак прояв емоцій, а так само саме ставлення до них різна. Прислів'я та приказки, що зачіпають емоційну сферу життя людей, можуть сприяти розумінню емоційних концептів в рамках національності, а так само продуктивно впливати на міжкультурну комунікацію.
Саме тому для нас становить інтерес вивчення концепту «образа» в англійській мові в рамках його вираження в прислів'ях і приказках.
. 4 Емоція «образа» в англійських прислів'ях і приказках
Давно помічено, що мудрість і дух народу проявляються в його прислів'ях і приказках, а знання прислів'їв і приказок того чи іншого народу сприяє не тільки кращому знанню мови, а й кращому розумінню способу мислення та характеру народу.
Перш ніж приступити до висвітлення питання відображення емоційного концепту «образа» в англійських прислів'ях, нам би хотілося сказати кілька слів про національний характер англійців.
Домінантні особливості спілкування народу головним чином визначаються національним характером. Як зазначає В. Овчинников у своїй книзі «Коріння дуба», національний характер багато в чому аналогічний мови. Граматика і словниковий запас є загальними для всіх, в той час як інтонація, добір слів, побудова фраз у кожної людини в якійсь мірі свої. Говорячи про національний характер, ми говоримо про спробу виділити щось подібне граматичним правилам в області психології, тобто загальні спонукання, мірки, уявлення.
Для англійської способу життя характерне поняття «приватне життя» («private life»), межі якої чітко позначені. Тому, щоб бути правильно зрозумілим, іноземець, ставлячи питання (особливо особистого характеру, які можуть трактуватися як спроба вторгнення на «чужу» територію) повинен проявляти максимум уваги і такту: загальноприйнятими для британців табу вважаються розпитування про особисті доходи, вартості придбаних покупок, віці і сімейний стан.
Стереотип поведінки британця - зовні не проявляти емоцій, ніколи не показувати, якщо що-небудь не так, намагатися в будь-якій ситуації «триматися молодцем», ніколи не скаржитися, особливо незнайомцям. Оскільки британці аж ніяк не прагнуть до встановлення тісних контактов з малознайомими людьми, то на рівні мовного спілкування техніка дистанціювання для них - свого роду мистецтво, яке передбачає вміння триматися як би на деякій відстані, щоб ненароком не зачепити співрозмовника незграбним словом і не образити нескромним питанням.
У процесі спілкування ця психологічна особливість відбивається цілою сукупністю кліше; складових основу small talk.
Для нас представляє особливий інтерес схильність англійців до особистого і приватному переживання різних емоцій (зокрема образи) що імовірно знайде своє відображення і в паремії. Прикладом таких прислів'їв (підкреслюють суб'єктивне і особисте переживання емоції «образа») можуть послужити наступні паремії:
. Every heart knows its own bitterness.- Кожне серце знає своє власне горе.
. Everyone thinks his own sack heaviest.- Кожен думає, що його сума найважча.
. Every horse thinks his own pack heaviest.- Кожна кінь думає, що її поклажа найважча.
4. Everyone has his fault.- У кожної людини своя вина (гріх).
На прикладі даних прислів'їв ми можемо бачити ясне освітлення психологічного механізму образи (справедливою або не має під собою ніякої підстави реакції на події навколо), а саме певну «сліпоту» ображеної людини і його зосередженість на своїй власній гіркоти. Крім цього ми можемо простежити (що характерно для англійського національного характеру) якусь ізольованість і «Приховування» даного переживання від сторонніх очей, так як в прислів'ях підкреслюється «самотність...
