С18160-427Другіе70-800  
 У роботі була використана спіруліна платенсіс з розміром частинок 3-10 мкм, вологістю 4,8%. 
  . 2 Методи досліджень 
  . 2.1 Визначення змісту азотистих речовин 
  Кількість білка визначали за методом Лоурі [152]. 
  . 2.2 Визначення кількості редукуючих речовин 
  Кількість редукуючих речовин визначали за методом, заснованому на освіті редукуючих речовин з 3,5 - дінітросаліціловой кислотою забарвленої рідини. Реакція вуглеводів з цією кислотою протікає в лужному середовищі при нагріванні в киплячій водяній бані. Дінітросаліціловая кислота відновлюється цукрами в 3-аміно - 5-нитросалициловой кислоту, яка має яскравий жовто-оранжевий колір. За інтенсивністю забарвлення розчину, отриманої в результаті реакції, визначають вміст вуглеводів. Для визначення кількості цукрів використовують калібровану криву. Для цього 100мг глюкози розчиняють у 100 мл води, з цього вихідного розчину готують подальші розведення [89]. 
  . 2.3 Визначення кількості сухих речовин 
  Кількість сухих речовин визначали рефрактометрическим методом [92]. 
  2.2.4 Визначення активної кислотності (pH) 
  Активну кислотність (pH) визначали на микропроцессорном лабораторному pH-метрі 210 (HANNA Instruments). 
  . 2.5 Визначення якісного і кількісного складу амінокислот 
  Визначення вільних амінокислот проводили на хроматографе рідинному «Agilent 1200» c діоднометрічним дедектором, оснащеному автосемплер (програмований введення), градієнтним насосом (які забезпечують змішування 2 розчинників), автоматичною системою збору та обробки інформації. 
  . 2.6 Визначення кількості цукрів в розчинах БАД методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) 
  Визначення цукрів проводили з рефрактометрическим детектором і колоночному термостатом, забезпеченим автоматичною системою збору та обробки інформації, з колонкою хроматографічної NH 250 * 4,6 мм з предколонкой. Метод дозволяє кількісно визначати глюкозу, фруктозу, сахарозу і гліцерин. 
				
				
				
				
			  . 2.7 Визначення концентрації дріжджових клітин 
  Підрахунок кількості дріжджових клітин визначали методом прямого подсчі?? та з використанням камери Горяєва. 
  . 2.8 Визначення бродильної активності дріжджів 
  бродильних активність дріжджів визначають з кількісного обліку діоксиду вуглецю або етанолу, що утворюються при бродінні. 
  При кількісному визначенні діоксиду вуглецю користуються ваговим методом, який полягає у визначенні кількості виділився діоксиду вуглецю по різниці між масою сусла до і після бродіння. 
  По різниці початковою і кінцевою мас визначають бродильну активність дріжджів, висловлюючи її в грамах утворився діоксиду вуглецю на 100см 3 сусла [89,92]. 
  . 2.9 Вакуум-випарювання 
  Концентрування ферментолізата пивної дробини для отримання БАВ проводили шляхом вакуум-випарювання за допомогою випарника ротаційного ІР - 1-ЛТ, Labtech. 
  . 2.10 Установка для приготування ЛУНИ розчинів і технологія їх виробництва 
  ЛУНИ - розчин готувався на установці СТЕЛ - 10Н - 120-01 (мод. 20-03), яка призначена для уніполярної (катодного і анодної) електрохімічної обробки води та водних розчинів електролітів з метою їх активації і отримання активованих продуктів електрохімічного синтезу. 
  Головний вузол установки - електрохімічний реактор, який являє собою блок гідравлічно паралельно-послідовно з'єднаних електролітичних елементів ПЕМ - 3, кожен з яких є самостійним проточним електрохімічним реактором. Блок реакторів компактно розміщений в корпусі установки. 
  Принцип роботи установки полягає в електрохімічному синтезі активованих розчинів (католіт і анолит) відповідно в катодного і анодної камерах електролітичного елемента ПЕМ - 3 з водопровідної води. Під час протоки кожен мікрооб'ем води стикається з поверхнею електрода. У результаті відбувається неравновесное зміна структури води і збагачення її продуктами електрохімічних реакцій. 
  На малюнку 1 представлена ??схема установки СТЕЛ - 10Н - 120-01. 
  Малюнок 1. Схема установки СТЕЛ - 10Н - 120-01 (мод. 20-03): 1 - вентиль регулювання подачі сольового розчину; 2 - вентиль регулювання зливу католіта; 3 - насадка на водопровідний кран; 4 - фільтр; А - вихід аноліта; К - вихід католіта; В - вхід води; Р - вхід сольового розчину. 
  . 2.11 Обробка ферменталізатов