Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Слідкуючий електропривод подачі металорізального верстата, оснащений контурною системою ЧПУ

Реферат Слідкуючий електропривод подачі металорізального верстата, оснащений контурною системою ЧПУ





тина відчуває позитивні емоції, стрес не виражений,

- 9 балів - дитина відчуває змішані емоції, превалюють негативні, стрес присутній,

- 4 бали - дитина відчуває в основному негативні емоції, стрес виражений.

Дослідження проводилося на базі Муніципальних установ міського округу Самара «Центр соціальної допомоги сім'ї та дітям Промислового району» і «Центр соціальної допомоги сім'ї та дітям Жовтневого району». У дослідженні взяли участь 53 дитини віком від 9 до 12 років, які відвідують Центр в рамках надання соціально-психологічної допомоги (індивідуальні консультації, групові заняття з класом і т.д.).

Термін стресовій ситуації (час, що минув після розлучення батьків) у дітей досліджуваної групи від 3 до 10 місяців. Статевий склад групи респондентів такий: 24 хлопчика і 29 дівчаток (45% і 55% відповідно).

Всі діти проходили тестівПерші методики протягом тижня (у міру відвідування Центру свого групове час). Також було з'ясовано шляхом опитування основний факт, що дозволив сформувати дві групи досліджуваних: спілкуються чи ні діти розлучених батьків з батьками після розлучення?

У результаті обробки відповідей респонденти (їх дані) були розділені на дві групи:

діти, які продовжують спілкуватися з батьком після розлучення батьків - 30 дітей (57%),

діти, які не спілкуються з батьком після розлучення батьків - 23 дитини (43%).

При цьому нами не вивчалися стосунки з батьком як такі (особливості цих відносин, їх емоційний фон, частота зустрічей з батьком та ін.), нам важливий був сам факт наявності або відсутності відносин з батьком у дітей. Це було важливо, тому в літературі зазначається, що діти, у яких немає необхідності різкої зміни сформованого укладу життя, більш конструктивно переживають розлучення батьків і потім мають менше проблем із соціальною адаптацією.


2.3 Аналіз та інтерпретація результатів


Результати дослідження реакції дітей двох виділених груп на фрустрирующую ситуацію представлені в таблиці 1.


Таблиця 1.Результати дослідження реакції дітей на фрустрирующую ситуацію («Методика вивчення фрустраційної реакцій» С. Розенцвейга)

ПоказателіДеті, які спілкуються з батьком (середній% по групі) Діти, які не спілкуються з батьком (середній% по групі) Рівень значущості відмінностей: критерій Манна-Уїтні * (досягається при р lt; 0,05) GCR29% 19,9% р lt; 0,05OD18% 23,7% Не достігнутED36,1% 54,2% р lt; 0,05NP51,2% 26,1% р lt; 0,05Е49,8% 44,9% Не достігнутI36% 48% р lt; 0,05М21,8% 11,6% р lt; 0,05

* Таблиці математичної статистики представлені в Додатку 1.

Аналіз таблиці 1 показує, що у дітей обох груп (спілкуються і не спілкуються з батьком після розлучення) досить низькі показники соціальної адаптивності (GCR), що говорить про дезадаптації дітей розлучених батьків. При цьому, за всіма показниками реакції на фрустрирующую ситуацію ми можемо відзначити у дітей двох виділених груп відмінності, які тільки відносно двох показників (OD - фіксація на перешкоді і E - екстрапунітівние реакції) не є значущими. Відносно всіх інших показників: GCR (соціальна адаптивність), ED (фіксація на самозахисті), NP (фіксація на шляхах досягнення бажаного), I (інтрапунітівние реакції), M (імпунітівние реакції) - відмінності у виділених групах достовірно значимі.

На малюнку 1 показано співвідношення среднегруппових відсоткових показників по двом групам.



Малюнок 1. Співвідношення среднегруппових відсоткових показників у дітей досліджуваних груп


Далі в таблицях 2 і 3 представлені результати вивчення емоційного ставлення дитини до матері та батька, собі, а також емоційного сприйняття всієї після розвідний ситуації в цілому.

Як видно з таблиці 2, в обох групах досить високий середній бал відображає ставлення дітей до матері: і діти, які спілкуються з батьком після розлучення батьків і діти, які не спілкуються з батьком, загалом вище середнього оцінюють своє ставлення до матері. Найбільш низькі значення мають в обох групах показники «ставлення до батька» і «ставлення до батьків».

Можливо, емоційно негативне ставлення до батька пов'язано з тим, що дитина, що залишається жити з матір'ю (навіть якщо він іноді спілкується з батьком), сприймає і основний емоційний негатив матері по відношенню до батька. Цей негатив, як правило, мається після розлучення, тому досить рідко розведені батьки продовжують підтримувати емоційно рівні стосунки (так може скластися тільки через деякий час після розлучення). Дитина сприймає негативне ставлення матері до батька і в...


Назад | сторінка 14 з 20 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Особливості соціальної адаптації дітей після розлучення батьків
  • Реферат на тему: Казкотерапія як методи психологічної допомоги дітям в ситуації розлучення б ...
  • Реферат на тему: Соціалізація дітей у разі розлучення батьків
  • Реферат на тему: Вплив розлучення батьків на дітей підліткового віку
  • Реферат на тему: Проблеми корекції психіки дітей, які пережили розлучення батьків