Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Книга, учебник » Основи філософії

Реферат Основи філософії





p align="justify"> В· сутність Бога і Його потрійність;

В· співвідношення віри і розуму;

В· розуміння історії як руху до певної кінцевої мети - В«граду БожогоВ»;

В· свобода волі людини і можливість порятунку його душі та ін

II етап - схоластика (IX-XV ст.) (від лат. схола - школа). Основним представником схоластики є Фома Аквінський (1225-1274 рр..).

Італійський філософ богослов, був ченцем домініканського ордену. Фома намагався обгрунтувати основні принципи християнської теорії, спираючись на вчення Арістотеля. Під буттям зрозуміло християнський бог, що створив світ, як про те розповідається в Старому завіті. Розрізняючи буття і сутність (існування і сутність), Фома не протиставляє їх. Сутності, або субстанції, мають самостійним буттям, на відміну від акциденцій (властивостей, якостей), які існують тільки завдяки субстанцій. ul> На першому рівні буття становить лише зовнішню визначеність речі; сюди відносяться неорганічні стихії та мінерали. На другому рівні з'являється доцільність, названа Аристотелем, - В«рослинною душеюВ», як би формує тіло зсередини, такі рослини. Третій рівень - тварини, тут є діюча причина, тому що існує має в собі не тільки мету, але й початок діяльності руху. На всіх трьох ступенях форма по-різному переходить в матерію, організовуючи і одушествляя її. На четвертому рівні буття постає вже не як організуючий принцип матерії, а сама по собі, незалежно від матерії. Це дух, або розум, розумна душа, вища з створених сущих. Не будучи пов'язана з матерією, людська розумна душа не гине зі смертю тіла. Тому розумна душа носить у Фоми ім'я В«самосущогоВ». На відміну від неї, почуттєві душі тварин не є самосущого, а тому вони і не мають специфічних для розумної душі дій, здійснюваних тільки самої душею, окремо від тіла - мислення і воління; всі дії тварин, як і багато дій людини (крім мислення та акта волі), здійснюється за допомогою тіла. Тому душі тварин гинуть разом з тілом, вона є саме благородне в створеної природі. Фома розглядає розум як вищу людську здатність, бачачи й у самій волі, насамперед її розумне визначення, яким він вважає здатність розрізняти добро і зло. У волі він бачить практичний розум, спрямований на дію, а не на пізнання, керівний нашими вчинками, а не спогляданням.

Бог є першопричина всіх речей як їх зразок. Для продукування-якої

речі необхідний зразок, тобто продукт повинен слідувати певній формі. Майстер продукує в матерії певну форму відповідно до піднаглядним їм зразком, будь то зовнішній споглядаємо їм зразок або ж такий. який зачатий в надрах його розуму. Всі природні породження слідують певним формам. Є первинний зразок всього. p align="justify"> Фома вважає, що наше природне пізнання бере свій початок від відчуття. Звідси випливає, що наше природне пізнання може сягати до тих меж, до яких їм керує чуттєве сприйняття. Але від чуттєвих відчуттів наш інтелект не може дійти до творення сутності Бога, бо чуттєвосприймаються творіння є наслідок божественної сили, неадекватною своєї причини. Пізнаючи світ, людина пізнає мудрість Бога. Компроміс науки і релігії. Людина повинна спостерігати за природою (творінням божим) і вчитися у неї. p align="justify"> Буття Боже може бути доведено п'ятьма шляхами:

1 - Повинен існувати перший двигун. Це Бог. 2 - Мета діючих причин не може бути нескінченною: повинна існувати перша причина. Це Бог. 3 - Всі речі світу випадкові; випадкове залежить від необхідного, отже, має існувати абсолютно необхідна істота. Це Бог. 4 - Речі виявляють різні ступені досконалості, має, тому, існувати абсолютно досконале істота. Це Бог. 5 - Доцільність природи не може бути пояснена природними причинами; отже, необхідно прийняти надприродне розумна істота, впорядкує світ. Це Бог.

У X столітті зароджується російська філософія , так як виникла необхідність осмислення найважливіших історичних подій: християнізація Русі (988 р. ), становлення російської національності та державності. Один з перших філософів середньовіччя київський митрополит Іларіон прагнув обгрунтувати державну самостійність і міжнародне значення Русі в В«Слові про закон і благодатьВ» (XI ст.). На цьому етапі філософія на Русі ще оформилася як самостійна гал...


Назад | сторінка 14 з 28 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Штучний інтелект: чи може машина бути розумною?
  • Реферат на тему: Сучасна постановка проблем буття, матерії, свідомості, пізнання, істини (пр ...
  • Реферат на тему: Психологія свідомості. Питання про природу душі: душа як особлива сутність ...
  • Реферат на тему: Економічні погляди каноністів. Фома Аквінський
  • Реферат на тему: Простір і Час - форма буття матерії