y"> За малозначними словами, якими обмінюються Джейк і Брет, відчувається жаль і ніжність, несподівано проривається у відповіді Брет на запрошення Кона: В«I've promised to dance this with Jacob ... You're a hell of a biblical name, Jake В». А потім, наодинці, слід повторення тих самих питань, але серйозне, що не прикрите насмішкою: наодинці можна не приховувати своїх справжніх почуттів. Те, що ховалося за легкістю першого діалогу, тут підтверджується відвертим визнанням Джейка: В«... We were dancing to the accordion and some one was playing the banjo. It was hot and I felt happy В». Слова Брет, як схлип, також виходять з самого серця: В«Oh, darling. I've been so miserable В». Вони звучать як гірке визнання, і тільки наодинці. Зазвичай же, серед друзів, супутників - це легкий глузливий тон, ніякої патетики, сентиментальності, недовіра до одкровень інших. Навіть симпатичного їй графа Міппіпопуло Брет роздратовано перериває, коли він говорить про себе: В«I have around very much. I have been around a very great deal В». p align="justify"> Серед В«втраченихВ» не прийнято розповідати про себе. Багато чого пережито і вистраждане, за плечима гіркий досвід першої світової війни, а разом з ним і стриманість, ненависть до фрази, небажання розкривати свої справжні почуття. Такий неписаний кодекс поведінки В«загубленихВ». p align="justify"> Про те, що його турбує, герой замислюється вночі, залишившись наодинці з самим собою. В«Вночі на речі дивишся інакше, ніж днемВ», - зізнається Дженк Барнс. Ці слова перегукуються із сумними рядками невеликого вірша Хемінгуея: we have thought the longer thoughts
And gone the shorter waywe have danced to devil's tunes, home to pray, serve one master in the night, in the day.
Очевидно, мотив В«денних і нічних думокВ» був близький самому письменнику. З В«нічних думокВ» (В«nightmareВ») Джейка Барнса ми дізнаємося про найбільш інтимних його переживаннях. Незв'язні на перший погляд фрази В«потоку свідомостіВ» підібрані так, що на кілька хвилин нам вдається зазирнути в саму глибину душі героя. p align="justify"> В«Потік свідомостіВ» викликаний або схвильованістю Джейка (наприклад, після сварки Майкла і Кона), або незвичайним станом після зустрічі з Брет, загостреним почуттям самотності і непоправності свого нещастя.
Спочатку передається стан героя, і це як би готує читача до сприйняття його думок. Коли Джейк повертається додому після зустрічі з Брет, автору вдається кількома словами висловити гостре почуття самотності, яке він відчуває. Ось як сприймає Джейк вулиці, по яких йде: В«The Boulevard Montparnasse was deserted ...В» (саме слово В«desertedВ» викликає цілком певне відчуття В«пустельностіВ», В«покинутостіВ»). І далі: В«Lavigne's was closed tight and they were stacking the tables outside the Closery des Lir lasВ». Все, що бачить Джейк, йдучи додому, - вулицю, кафе, статую маршала Нея - викликає в ньому смуто...
