, тоді використовують одну з двох залежностей:
а) комплексний середньозважений арифметичний показник (якщо для всіх показників справедливо q i > 0,5):
. (4)
б) комплексний середньозважений геометричний показник (якщо хоча б один q i ? 0,5):
. (3)
При цьому має дотримуватися умова .
. Оцінка рівня якості. Після вибору методу зведення відносних одиничних показників переходять до обчислень комплексного рівня якості Q, який залежно від застосованих показників може характеризувати як якість об'єкта в цілому, включаючи його економічні та багато специфічні параметри, так і окремі сторони об'єкта, наприклад, його технічний рівень. Очевидно, це залежить від цілей оцінки і від особливостей об'єкта оцінки. p align="justify"> Наприклад, для оцінки технічного рівня годин використовують "оціночне число" (Q). Цей показник визначають за формулою:
, (4)
де: q 1 - відносний показник ізохронної похибки Р 1 (визначення точності ходу при різній величині заведення годин);
q 2 - відносний показник позиційної похибки Р 2 (визначення точності ходу при різному просторовому положенні годин);
q 3 - відносний показник температурної похибки Р 3 ;
. Ухвалення рішення. Це заключний етап, який логічно витікає з мети оцінки. По-перше, необхідно вирішити, наскільки прийнятний результат (чи припустима точність і достовірність оцінки). Якщо він не відповідає висунутим вимогам, може бути прийняте рішення про проведення повторної оцінки, додаткових досліджень, для отримання нової інформації і т.д. Якщо ж результат досить об'єктивний, залежно від цілей оцінки приймаються відповідні рішення. Наприклад, якщо метою оцінки якості декількох можливих варіантів послуги був відбір того, який найбільшою мірою відповідає запитам клієнтів фірми, то варіант якості, який отримав найбільшу оцінку, може бути прийнятий як основний. p align="justify"> Особливе місце в оцінці рівня якості об'єктів займають експертні методи. Поряд з оцінкою "м'яких" параметрів якості найбільш широко дані методи використовуються при вирішенні проблем визначення вагових коефіцієнт...