тановища породжує домінантне, стверджувальне поведінку. p align="justify"> Зниження свого соціального стану відзначають понад однієї третини службовців бюджетних організацій, близько половини робітників, понад дві третини безробітних і пенсіонерів. Підвищили свій соціальний статус більше серед керівників установ (46%) і службовців приватного сектора економіки (34-38%), тобто серед тих, хто більшою мірою вписався в нові ринкові відносини. p align="justify"> Як зниження, так і підвищення соціального статусу безпосередньо відбилися на матеріальному становищі респондентів. За даними дослідження, проведеного в місті в 2008 році, з 296 втратили свій соціальний статус 91% повідомили, що у них погіршився і матеріальне становище. Справді, середня заробітна плата у тих, хто втратив колишнє соціальне становище, в два рази менше, ніж у тих, хто підвищив статус. Пониження соціального та матеріального становища, у свою чергу, знизило самооцінки людей і погіршило їх психологічний і моральний стан. Так, кожен п'ятий з тих, хто втратив колишній соціальний статус, став думати про себе гірше. Понад однієї третини з цієї групи людей відчувають себе відкинутими і непотрібними в суспільстві. Якщо ж порівняти підвищили і знизили соціальний статус респондентів, те Останніми були більш песимістичними, менше відчували до себе самоповаги і більше соромилися свого становища, ніж перші. Підвищили же соціальний статус були оптимістичнішими, у них високий рівень самоповаги, і кожен другий з них став оцінювати себе краще, ніж раніше. p align="justify"> Соціальне і державне значення цих висновків величезне, про що буде сказано в наступних розділах. Зрештою, адже понад 40% втратили колишній соціальний статус переживають серйозну моральну і психологічний дискомфорт, що відбивається на їх результативності на роботі і на взаєминах в сім'ї і в колективі. Проблема ця не суто петербурзька, а всеросійська. Зниження в самооцінці у значної частини росіян виявилося закономірним підсумком економічних і соціальних невдач на початку реформ. Як встановили соціологи ВЦИОМ, в результаті погіршення матеріального і соціального становища в період перетворень економіки майже кожен четвертий (24%) росіянин став думати про себе гірше, ніж раніше. p align="justify"> Не випадково дослідження Фонду Ф. Еберта виявило глибоку незадоволеність більшості населення соціальною ситуацією в країні. Понад 80% людей не угледіли після вступу Путіна на посаду ніяких поліпшень ні на ринку праці, ні в сфері безпеки, ні в боротьбі з корупцією. І це викликає стурбованість - реальність В». Але такий стан справ деякі адепти реформ по-російськи вважають цілком нормальним, хоча воно згубно для соціального здоров'я суспільства. p align="justify"> Наскільки малі передумови для просування Росії до соціальної держави, виявив міжнародний проект В«Російський моніторинг економічного стану і здоров'я населенняВ», який наразі триває з 1994 р. Інститутом соціології РАН, Інститутом харчування РАМН, дослід...