="justify"> Юридична манера викладу вважається особливо формальною. Цей формалізм проявляється в довгих багатоскладових пропозиціях, громіздких оборотах і специфічної термінологіі.чаще всього використовується при складанні нормативних правових актів та судових рішень, однак іноді цей формалізм можна зустріти і в повсякденному спілкуванні юристів.
Варто відзначити, що «сьогодні все більш популярним стає the Plain English movement - тенденція до використання звичайного, повсякденного англійської мови замість legalese» [Власенко 2006: 142]. Проте, англійські юристи визнають, що неможливо повністю відмовитися від використання legalese в юридичній теорії та практиці.
Чому ж, незважаючи на свою громіздкість і складність для розуміння, legalese досі користується популярністю серед англійських юристів?
На захист традиційного юридичного стилю наводяться такі аргументи.
«Вироблена віками термінологія практично повністю виключає можливість неправильного тлумачення документів» [Гамзатов 2004: 67]. Legalese - більш точний і менш двозначний, ніж загальноприйнятий англійська. Проте, «часто тексти, написані в стилі legalese, містять настільки громіздкі і витіюваті конструкції, що вони стають ще більш двозначними, ніж написані загальнодоступною мовою» [Власенко 2006: 153].
Іншим аргументом на користь legalese є те, що необхідність передбачити всі можливі ситуації в даному випадку важливіше стислості формулювань і стислості викладу. «Використання громіздких юридичних конструкцій обумовлюється необхідністю точно визначати юридичні явища» [Власенко 2006: 154]. Юридична термінологія повинна бути чіткою, а формулювання не повинні містити неясності або двозначності. В іншому випадку «утворюються так звані« «legal loopholes» - лазівки, прогалини в законодавстві »[urperevod / other].
Більше того, до цих пір існує величезна кількість документів і прецедентів, які були складені в стилі legalese і які до цих пір є джерелом англійського права.
Переписування, адаптування документів - дуже непросте і довготривале заняття. А якщо при цьому доводиться змінювати стиль викладу, то цей процес може затягнутися в два-три рази. При цьому найчастіше «складно зберегти і абсолютно точно передати вкладене в конкретну фразу або слово смислове значення без звернення до допомоги legalese» [Власенко 2006: 157].
Англійському legalese притаманні такі риси:
використання слів і виразів, які «не несуть ніякого смислового навантаження в звичайному, повсякденному розумінні» [Власенко 2006: 163]. Тим не менш, в legalese вони мають конкретне значення, наприклад: dat (nemo dat quod not habet) - принцип, згідно з яким ніхто не може передати або продати те, правами власності на що він не має в своєму розпорядженні; - позов про повернення володіння рухомою річчю, віндикаційний позов;
використання слів і виразів, які крім звичайного, повсякденного сенсу мають ще й особливе юридичне значення, зокрема: СE (tort of nuisanсe) - делікт, заснований на порушене право особи спокійно володіти власністю;
сonsideration (valuable сonsideration) - зустрічне задоволення; один з необхідних елементів договору для того, щоб той міг бути примусово здійснено в судовому порядку;
використання форм...