fy"> де? P у.- Встановлена ??потужність всіх струмоприймачів, кВт;
K з.- Коефіцієнт завантаження обладнання, рівний відношенню теоретично потрібного кількості одиниць устаткування до кількості одиниць, прийнятому в проекті. При укрупнених розрахунках приймають K з. =0,6-0,75;
Ф о.- Дійсний річний фонд роботи обладнання при заданій змінності, год;
K сп.- Коефіцієнт попиту, враховує неодночасність роботи споживачів. При укрупнених розрахунках величину K сп. в середньому можна прийняти рівною 0,3-0,5.
Приймаємо: K з. =0,7, Ф о. =3612 ч., K сп. =0,4.
Встановлена ??потужність обладнання СТО:
? P у. =3 +0,002 +0,008 +8 +1,1 +0,6 +0,18 +0,55 +1,1 +2,5 +1 +2,8 +1,38 +1=23,22 кВт.
Приймаємо сумарну встановлену потужність на СТО рівний? P у. =24 кВт.
Тоді потреба в силовій електроенергії для СТО дорівнює:
W сил. =24? 0,6? 3612? 0,4=20805,12 кВт? Ч
Річний витрата освітлювальної електроенергії, кВт? год:
W осв. =? P уд. ? T A п
де P уд.- Питома потужність усіх джерел електроосвітлення, Вт / м 2. Приймається рівною:
для виробничих приміщень - 12-20,
для адміністративно-побутових - 15-22,
для складських - 7-10,
для допоміжних - 8-10;
t - середня тривалість роботи електроосвітлення в перебігу року, год;
A п - площа підлоги освітлюваних приміщень.
Приймаємо t=2100 год, P уд. пр.=16 Вт / м 2, P уд. пекло. =20 Вт / м 2, P уд. скл. =8 Вт / м 2, P уд доп. =9 Вт / м 2.
Тоді потреба в освітлювальної електроенергії становить
W осв=(16? 343 +20? 197 +8? 80 +9? 6,9) 2100=20265210 Вт? ч=20265,21 кВт? ч
2.6 Організація технологічного процесу на СТО
2.6.1 Організація приймання автомобіля
Автомобілі, що прибувають на станцію для проведення ТО і ремонту, надходять на ділянку приймання для визначення технічного стану, необхідного обсягу робіт та їх вартості.
При прийманні автомобілів на ТО та ремонт, а також при видачі автомобілів СТО повинні керуватися «Технічними вимогами на здачу і випуск із ТО і ремонту легкових автомобілів, що належать громадянам».
При прийманні автомобіля провадяться:
1) перевірка агрегатів і вузлів, на несправність яких вказує власник;
2) зовнішній огляд автомобіля і перевірка його комплектності;
) перевірка агрегатів, вузлів і систем, що впливають на безпеку руху;
) перевірка технічного стану автомобіля для виявлення дефектів, не заявлені власником;
) орієнтоване визначення вартості та термінів виконання робіт та узгодження їх з власником;
) оформлення приймальних документів.
При необхідності для встановлення причини несправності майстер-приймальник направляє автомобіль на пост діагностування або робить пробний виїзд автомобіля.
Приймання ...