.
За Конституцією Російської Федерації кожен має право на освіту. У Російській Федерації гарантуються загальнодоступність і безкоштовність дошкільної, основної загальної та середньої професійної освіти в державних або муніципальних освітніх установах і на підприємствах. Кожен має право на конкурсній основі безкоштовно отримати вищу освіту в державному чи муніципальному освітньому закладі та на підприємстві і зобов'язаний отримати основну загальну освіту. Російська Федерація встановлює федеральні державні освітні стандарти, підтримує різні форми освіти і самоосвіти.
За Сімейним кодексом Російської Федерації батьки зобов'язані забезпечити здобуття дітьми основної загальної освіти і створити умови для отримання ними середньої загальної освіти. Так само батьки з урахуванням думки дітей мають право вибору освітнього закладу і форми <consultantplus://offline/ref=5E85F07DDD090F0AF82CE4792BCCCA20212404E22205035F1215EA6E38DD77D1680C1C5EDD955F16p52EL> отримання освіти дітьми.
Порівняємо Закон Російської Федерації від 10.07.1992 № 3266-1 «Про освіту» (Старий) і Федеральному закон від 29.12.2012 № 273-ФЗ «Про освіту в Російській Федерації» (Новий).
Старий закон має 6 розділів і 58 статей, а новий закон - 15 глав і 111 статей. Це говорить про те, що новий закон охоплює набагато більше аспектів системи освіти, ніж попередній. Новий Закон про освіту - комплексний базовий акт, інтегруючий в собі як загальні положення, так і норми, що регулюють відносини в окремих підсистемах освіти. Він замінює цілий ряд законодавчих актів. У їх чі?? Ле і Закон про освіту від 1992 року. Вперше на законодавчому рівні визначаються особливості здобуття освіти громадянами, проявившими видатні здібності, іноземцями та особами без громадянства, засудженими. Особливу увагу приділено умовам навчання осіб з обмеженими можливостями здоров'я. Більш докладно регламентовані права, обов'язки і відповідальність педагогів. Оплата праці вчителів не може бути нижче рівня середньої зарплати у відповідному регіоні. Перерозподіляються повноваження регіональних органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо забезпечення гарантій прав громадян отримати загальнодоступне і безкоштовну дошкільну освіту. Ряд вузів право самостійно розробляти і затверджувати освітні стандарти по всіх рівнях вищої освіти. Від плати за проживання в студентському гуртожитку звільняються пільговики, яким такі житлові приміщення надаються в першочерговому порядку. Рішення про реорганізацію або ліквідацію муніципальної загальноосвітньої організації, розташованої в сільській місцевості, має прийматися з урахуванням думки жителів поселення. Зберігається право педагогічних працівників, що проживають і працюють у сільській місцевості, на надання компенсації витрат на оплату житлових приміщень, опалення та освітлення.
За Законом Російської Федерації від 10.07.1992 № 3266-1 «Про освіту» під освітою в цьому Законі розуміється цілеспрямований процес виховання і навчання в інтересах людини, суспільства, держави, що супроводжується констатацією досягнення громадянином (навчаються) встановлених державою освітніх рівнів (освітніх цензів). Організаційною основою державної політики Російської Федерації в галузі освіти є Федеральна цільова програма розвитку освіти, розроблена і затверджена Урядом Російської Федерації. Державна політика в галузі освіти базується тут на наступних принципах: