главами місцевого самоврядування і виконують функції місцевої державної адміністрації», тобто виконавчої влади на відповідній території. У тому числі згідно статті 24 цього ж закону «голова аільного, селищної кенеша підзвітний Кенешу його обрала, а з питань виконавчо-розпорядчої діяльності - голові районної державної адміністрації». Таким чином, в особі голови кенеша села поєднане виконання функцій представницької та виконавчої влади на селі. У теж час процедури становлення головою місцевого самоврядування села досить різні, за законом глава місцевого самоврядування обирається, а по положенню призначається головою місцевої адміністрації при формальному злагоді кенеша. Тобто на обличчя суперечливість двох норм. Пріоритетність норм підзаконних актів над положеннями закону привела не тільки до верховенства айил окмоту над вищим органом місцевого самоврядування - місцевим Кенешем, а й до приниженню статусу місцевих кенешей. Наочним показником цього є аналіз якісного складу голів сільських кенешей республіки. Так в ряді регіонів республіки голови аільних кенешей є заступниками глав айил окмоту, а в деяких взагалі на рівні провідних фахівців айил окмоту. Дане положення по - перше є порушенням законодавства Киргизької Республіки, а по-друге показує наскільки принижений статус місцевих кенешей.
У теж час приниженість ролі місцевих кенешей, є не тільки наслідком обставин, що склалися, а й відсутністю інформації в частині своїх повноважень, інертністю і по - чому байдужістю самого кенеша і депутатів з існуючим становищем.
Нерозвиненість місцевого самоврядування, відсутність самостійності в багатьох питаннях відбувається тому, що грань між місцевою державною адміністрацією та місцевим самоврядуванням досить розмита. Яскравим свідченням цьому є організація управління в місті Бішкек. Відповідно до Указу Президента Киргизької Республіки, що узаконював Тимчасове положення «Про основи організації місцевого самоврядування міста Бішкек», місто Бішкек вважається перейшло на принципи місцевого самоврядування. Проте в місті, незважаючи на вищесказане, діють дві системи управління, одну державну - представляють районні адміністрації, що діють у рамках статті 14 Закону Киргизької Республіки «Про статус столиці Киргизької Республіки» та іншу місцеве самоврядування - органи місцевого самоврядування в особі міського кенеша та мерії, очолюваної мером, чинним на підставі Закону «Про статус столиці Киргизької Республіки», тимчасового положення «Про основи організації місцевого самоврядування міста Бішкек» і Статуту міста.
Так відповідно до пункту 5 тимчасового положення до складу мерії «входять структурні та територіальні підрозділи, в тому числі районні адміністрації», керівників яких, також як і своїхзаступників на підставі пункту 6 положення призначає мер міста. У реальності ж мер міста не може призначити своїх ні заступників, ні голів районних адміністрацій і має тільки право висловити свою думку, з яким можуть погодитися, а можуть і не погодиться. В даний час процедура призначення даних посадових осіб ідентична призначенням голів місцевих державних адміністрацій та їх заступників. У чому ж відмінність місцевого самоврядування Бішкека від раніше чинної міської державної адміністрації?- Таке питання виникає завжди при спілкуванні з працівниками міста. У якоїсь частини вони праві, тому що один з принципів місцевого самоврядування - принцип адміністративної самостійності,...