уагінті (грецький переклад Старого Завіту, виконаний 70 вченими в III столітті до P.Х. в Олександрії), то побачимо, що словосполучення «AM? [; ~ yIAg WnynI? r gt; h;////»перекладено на грецьку« euvfra, nqhte e; qnh meta. tou/laou/auvtou/», де присутня прийменник meta. /« с », а з цим приводом слово euvfra, nqhte можливо тільки перекласти як« веселіться ». Ап. Павло цитуючи даний вірш у Рим.15: 10 використовує переклад Септуагінти. Слово euvfra, nqhte є дієсловом наказового способу, що стоїть в пасивному аорист, що вказує на позицію, що вимагає якогось пасивного, смиренного участі у справі, де хтось інший відіграє активну роль. Слово euvfra, nqhte в даній формі уотребляется в Біблії тільки 7 разів: 1 Цар.16: 5, Пс.31: 11, 96:12, Іс.44: 23, Іер.38: 7, Рим.15: 10. Таким чином, згідно грецького тексту, вірний синодальний переклад. Виникає протиріччя між перекладами з івриту та грецького. Звернемося до Рим.15, де ап.Павел цитує (ст.10) і тлумачить даний з Втор.32: 43 вірш. Починаючи з першого вірша поступово ап.Павел доводить думку про братерську любов між євреями і неєвреями в Церкві. Барклі пише: «Павло закликає всіх членів Церкви до єднання, щоб слабкі і сильні у вірі виступали як одне тіло в Христі, і іудеї і язичники знайшли шляхи до загального братерства. У них може бути багато відмінних один від одного відправних точок зору, але Христос єдиний, і зв'язують іудеїв і язичників ланкою є їх загальна відданість Йому ». Доводячи правоту цієї точки зору ап.Павел цитує ще 4 уривка - Пс. 17:50; Втор. 32:43; Пс. 116: 1; Іс. 11:10, доводячи, що думка про єдність має тверде біблійне підставу та передбачено пророками Ізраїлю, де язичники «приймаються» у віру Авраама. У всіх він бачить стародавні пророцтва про прийняття язичників у віру. Він переконаний, що так само як Христос прийшов у цей світ, щоб врятувати всіх людей, так само і Церква повинна вітати прихід всіх людей, незалежно від відмінностей між ними. Даний аргументи і диспут Павла були б більш доречні, якщо б він доводив дану точку зору євреям, але послання адресоване до римських християн, які, схоже, стали ігнорувати, невоспрінімаемого серйозно месіанських євреїв і євреїв взагалі. Хоча на той момент ще існувала Єрусалимська Церква, в якій було прийнято рішення нести Євангеліє і язичниками без обтяження їх єврейської законодавчої культурою і традицією за невеликим винятком (Деян.15: 18-21). Eugene H.Merrill, коментуючи повеління Бога поган, щоб вони «раділи разом з Ізраїлем» пише, що «це не запрошення подивитися з радістю на дію масового вбивства, а приєднання до радісного святкування Ізраїлю скоєння помсти Бога, який остаточно вирішив моральну і етичну несправедливість в житті та історії ». Згідно нашого дослідження Втор.32: 43, ми бачимо, що два переклади можуть мати право на існування, доповнюючи один одного і допомагаючи більш повніше витягти первісний зміст з тексту, який в нього заклав Г-дь. Загалом, сенс даного тексту полягає в Слові, що Бог закликає «хороші» народи увійти в радість Бога, яку Він буде виливати на єврейський народ, радіючи явищу Божа суду над «злими» народами, ворогами Яхве та Ізраїлю (Мф.25: 33 ). Продовження і завершення цієї думки ми знаходимо в Откр.6: 10, де говориться: «І кликнули вони гучним голосом, кажучи: Аж доки, Владико святий та правдивий, не будеш судити і не мстиш живуть на землі, за кров нашу?».
. 1.2 Екзегетика тексту. Ісайя 62: 6-11
Вартових Поставив Я Іерушалаім твоїх стінах на
~ yrI ? m.vo) yTid gt; q; p.hi ~ ? il ; ? v'Wry gt; % yIt: ? moAx-l [; WTT Isaiah 62: 6
Яхве Нагадують мовчати вони будуть не завжди ніч всю і день весь" ? hy gt ; -ta, ~ yrIKiz gt; M; h; Wv + x/y lt; al { ? dymi ? T hl y gt; L: ± h; -lk w gt; ~ AY ? h; -lK
не відпочивати не мовчіть
`~ k, (l 'ymi ? D -la;
зробили не поки і відновить ж не Він поки Йому відпочинку давайте ні і
~ yfi ? y" -d [; w gt; +! nE ? Aky gt; -d [; Al ymi ? < i align="justify"> d Wn ? T.Ti-la; (w gt; WTT Isaiah 62: 7
землі...
