правил внутрішнього розпорядку і т. Д. Відносять до організаційного впливу. Розпорядницьке вплив - це постійне оперативне керівництво, що забезпечує злагодженість у роботі всіх виробничих підрозділів та управлінських органів за допомогою письмових чи усних наказів, розпоряджень і вказівок.
У більшості підприємств (організацій) підпорядкованість будується по вертикалі, і тут виступає метод розпорядництва, а взаємозв'язок підрозділів, не підпорядкованих один одному (по горизонталі), наприклад відділів у проектних організаціях, заснована на організаційному методі - узгодженні.
Багато акти управління - постанови, інструкції, рішення управлінських органів, ставлячись за формою до організаційних методів, мають економічний зміст. З їх допомогою регламентуються економічні відносини. Отже, організаційні методи представляють інструмент здійснення економічних методів.
Соціально-психологічні методи управління - це способи впливу на працівників, засновані на вивченні психологічного клімату в колективах, індивідуальних особливостей кожного працівника і т. д. Зміст цього методу управління зводиться до створенню дружньої творчої обстановки, захопленості, соціалістичному змаганню, використанню моральних стимулів праці - оголошення подяки, нагородження грамотами за хорошу працю, занесення на Дошку пошани, присвоєння почесних звань, вшанування ветеранів праці і т. д.
Соціально-психологічні методи управління повинні використовуватися керівниками в повсякденній роботі при бесідах з підлеглими. Дуже важливо використовувати і колективні форми впливу на окремих працівників. Соціально-психологічні методи управління особливо необхідно враховувати при формуванні первинних трудових колективів (наприклад, при утворенні проектних груп, загонів і партій, при підборі керівників і т. Д.).
Розглянуті методи управління нерозривно пов'язані між собою, і мистецтво управління полягає в оволодінні цими методами, в правильному виборі та поєднанні їх, в умінні з урахуванням конкретних умов знаходити способи впливу на працівників і виробничі колективи.
землеустрій працю проектний планування
4. НОРМУВАННЯ ПРАЦІ В землеустрою
4.1 Сутність і зміст нормування праці
Для організації виробництва потрібно насамперед знати необхідну кількість праці, а також працівники якої спеціальності і кваліфікації потрібні для виконання певної роботи. Отже, праця потрібно виміряти. Як і робочий час, він вимірюється в хвилинах, годинах, днях і т. Д.
При плануванні, нормуванні та оплаті праці, обліку витрат робочого часу в землеустрій використовуються норми виробітку, часу, обслуговування і чисельності працюючих.
Норма часу - цей час (у днях, годинах), необхідне при даному рівні техніки, технології та організації виробництва для виконання певного обсягу роботи.
Норма виробітку - це обсяг роботи, який повинен бути виконаний за одиницю часу (день, годину).
Норма обслуговування - число фахівців, які перебувають у підпорядкуванні одного керівника.
Норма чисельності - число працівників відповідних категорій, необхідне для виконання певного обсягу робіт.
Витрати часу на будь-яку роботу залежать від засобів, способів організації праці і кваліфікації виконавця. Тому щоб правильно встановити необхідні витрати часу, треба насамперед проаналізувати застосовувану технологію, використання технічних засобів, організацію робочого місця та ін. На основі цього можна спроектувати найбільш досконалий технологічний процес. Отже, перш ніж нормувати трудовий процес, його потрібно раціоналізувати і економічно обгрунтувати і лише на цій основі визначити витрати живої праці.
Таким чином, сутність нормування праці полягає у встановленні норми витрат праці на виконання певної роботи в найбільш досконалих організаційно-технічних умовах виробництва. Такі норми носять назву технічно обгрунтованих. Проте в суспільстві норми витрат праці повинні бути обгрунтовані не тільки технічно, а й фізіологічно, виходити з нормальної інтенсивності, раціональних режимів праці та відпочинку, що забезпечують працездатність людини протягом робочого дня.
Нормування праці - сукупність прийомів, спрямованих на встановлення норм праці, творчих процесів, що вимагають глибокого вивчення і врахування всіх факторів, що впливають на зростання продуктивності праці.
Поняттю норми витрат праці в найбільшій мірі відповідає норма часу. Норми виробітку, обслуговування і чисельності - величини, також похідні від норми часу.