яє Глядач про суть, про ідейну основу ікони. Білий и золотий сімволізувалі світло, ПЕРЕМОГА, радість. Чорний - горе. Червоній - борошно, Біль, пролита кров. Синій и Блакитний - кольори неба, вічного Пліній годині. Зелений - Юність и силу. Символіка кольорів у творах малярства булу Розроблено Християнсько Мислитель и на багат століть стала правилом для жівопісців. Давні Українські художники опанувалі мову кольорів и вмілі тонко нею послуговуватісь для вираженною тихий чг других почуттів. Так, відповіднім сполучення кольорів в Іншому Поширення образі стародавнього живопису - діви Марії з немовлям на руках - смороду намагалісь пробудіті у глядачів Різні Емоції - від ніжності, ласки, зворушлівості до велічі, гідності, що так Яскрава віражені в образі Марії-Оранти з Софії Київської. У середньовічному містецтві Поширення БУВ и способ подібності, паралельності СИТУАЦІЙ. ВІН пролягав у тому, что Давні образи Ніби переносяться на тій годину, в Який художник творів. Життя под золотоордінськім ігом Було Важко, безрадіснім. Ханові сплачувалі непосильних Данине. Альо ї цього Було замало. ВІН Вимагай, щоб Йому віддавалі такоже дітей. Тому на Богородичне образах стількі невімовного материнсько торбу, стількі болю. Це страждання Цілком реальної, земний жінок за частку своих дітей и рідніх.
Отже, через характер, настрій, почуття художники-іконопісці творили узагальнення портрет матерів тієї історічної єпохи. Щоб досягті Такої тіпізації, треба Було мати неабиякий талант, добро знаті Людський душу. Кольори Обличчя ї одягу Марії та маленького Ісуса відігравалі посілюючу роль, були співзвучні настроєві, что его Хотів підкресліті художник. Одним З таких Богородичних шедеврів - іконою Волинської Богоматері - відкрівається експозіція Кіївського державного музею українського образотворчого мистецтва. Історія цієї стародавньої пам'ятки Надзвичайно цікава. 1962 року експедиція Київських науковців Вивчай старожитності міста Луцька - адміністратівного центру Волинської области. У Покровській церкві їхню УВАГА прикрутив невелика ікона у вівтарі. Даже побіжного Огляду Було й достатньо, щоб візначіті, что йдет про Давній твір: дуже старе дерево, багатая підмальовок нашарувалося на первісному зображенні. Лише Обличчя Марії та маленького Ісуса лишилися недоторканих. Альо ї на них невблаганній годину позбавивши свои сліді. Зображення були наче вкріті вуаллю. Ледь вірізняліся щоки, міцно стулені Маленькі вуста, тонкий довгий Ніс и запечалені очі Марії. Всі основні кольори, тонові переходь були пріглушені. Ікона ця місцевого, ЛУЦЬК Походження. Стілістічно вона НЕ пов'язана з іншою ВОЛИНСЬКИЙ школою малярства - Холмська-Перемишльська, майстри Якої орієнтуваліся на живопис Заходу. Ікона з Покровської церкви Луцька відбівала чисто східний (візантійський) Напруга малярства. Ее шанувать НЕ позбав в Луцке, а й за всій земли Волинській. Звали вона ВОЛИНСЬКИЙ Богоматір'ю. Мистецтвознавець Г. Логвин Вислова мнение, что ікона могла буті написана в Другій половіні XIII або на качану XIV століття. Дослідження датування цього Видатний твору давнини продовжується. 1962 року ікону Придбай Київський державний музей українського образотворчого мистецтва. Почаїв ее реставрація, якові провадив Микола Перцев, реставратор давно темперного живопису з Ленінграда. Сантиметр за сантиметром знімав ВІН нашарування, дістаючісь до фарби, яка булу нанесена на грунт - так звань левкас. Дуже ретельно закріплював пошкоджені ділянки живопису, тканини (Паволоки), яка в кількох місцях відстала від дерева. Спеціальній обробці и зміцненню булу піддана и Липова дошка. Во время реставрації з'ясувалося, что дошка спершу булу почти квадратна. ее боки, а кож Верхні кути відпілялі пізніше. І тепер вона мала 85x48 сантіметрів. Можливо, Зробили це для того, щоб вмістіті ікону в раму.
Реставратор домігся того, что дерево, паволока, левкас и фарби перестали псуватіся. Твір почав свое нове життя - Вже як музейний експонат.
Учені прагнулі точніше Встановити годину создания Волинської богоматері. Історія Волинського князівства наводити на мнение, что написання ікони - покровітелькі міста Луцька и Волинських земель - Було приуроченого до перенесення княжої резіденції з Володимира-Волинського до Луцька. Це сталі за Мстислава Даниловича. Посівші княжий престол 1289 року, ВІН повелів Відкрити в Луцке єпіскопську кафедру, збудуваті в замку катедральний собор. Очевидно, самє для собору и замів місцевому майстрові ікону Волинської Богоматері - своєрідне освячення князівської власти у Луцьку Великому. Богоматір Вражає НЕ позбав глибоким Сумомо, а й гідністю, Величчю. На Позолочені тлі Дуже виразности голова Марії. Першовзірцем для создания цього способу МІГ буті твір Київської Русі або Візантії. Зберігші стару основу, волинський майстер трактує Постаті Марії и Христа по-своєму. Плечі Марії покаті, чего НЕ спостерігалося у візантійськіх іконах. Вона сидить прямо, позбав голова злегка нахилится до сина. У ...