на конкретизація; емоційність, експресивність, індивідуал-зірованностьОбщіе мовні особ-ностіСтандартность, стереотипність використання мовних одиниць; неповно-структурна оформленість, уривчастість і непоследова- ність речіСтандартность, прагнення до стилістичної однорідності тексту, упорядкований характер використання мовних средствОбобщенно-відвернений характерлексіче-ських і граммати-чеських засобів; стилістична однорідність, упорядкований характер використання мовних средствСочетаніе експресії і стандартаПодчіненность використання мовних засобів образної думки, естетичної функції, художньому задуму пісателяЛексі-етичні особенностіРазговорная і просторечная лексика, активність слів конкретного значення і пасивність слів з абстрактно-узагальненим значенням; продуктивність слів із суфіксами суб'єктивної оцінки, лексики з емоційно-експресивного окраскойПрофессіональние терміни, слова з офіційно-ділової забарвленням, вживання слів у номінативному значенні, використання архаїзмів, складноскорочених слів, відсутність лексики з емоційно-експресивного маркіровкойНаучая термінологія, загальнонаукова та книжкова лексика, явна перевага абстрактної лексики над конкретною, уживання общеупотребі-них слів у номінативному значенні, відсутність емоційно-експресивної лексікіОбщественно-публіцистична лексика, вживання слів у переносному значенні зі специфічною публіцистичної забарвленням , використання експресивно забарвленої лексики і мовних стандартовНепріятіе шаблонних слів і виразів, широке використання лексики в переносному значенні, навмисне зіткнення різностильові лексики, використання лексики з двуплановой стилістичної окраскойХарактер стійких сочетанійРазговорние та просторічні фраземи (ФЕ); стійкі мовні стандартиСочетанія термінологічного характеру, мовні кліше, атрибутивно -іменні словосочетаніяСочетанія терміноло-гического характеру, мовні клішеПубліцісті-чна фразеологія, мовні стандартиФЕ розмовного та книжкового характераМорфоло-гические особенностіГрамматіческіе форми з розмовної і просторічної забарвленням, переважання дієслова над іменником, вживання дієслів одно-і багаторазового дії, пасивність віддієслівних іменників, дієприкметників і дієприслівнику , частотність займенників іт.д.Преобладаніе імені над займенником, употребитель-ність віддієслівних іменників на-(е) ня і з префіксом НЕ-отименних прийменників і др.Явное переважання імені над дієсловом, частотність іменників зі значенням ознаки, дії, стану, частотність форм родового відмінка, вживання однини в значенні множини, дієслівних форм у позачасовому значенні і др.Частотность вживання форм родового відмінка, службових слів, форм теперішнього і минулого часу дієслів, вживання однини в значенні множини, дієприкметників на-омий і т.д . Використання форм, в яких проявляється категорія конкретності, частотність дієслів; не характерні невизначено-особисті форми дієслів, іменники середнього роду, форми множини від абстрактних і речовинних іменників і др.Сінтак-січескіе особенностіЕлліптічность, переважання простих речень, активність питальних і окличних конструкцій , ослабленість синтаксичних зв'язків, неоформ-ленность пропозицій, розриви вставками; повтори; уривчастість і непоследо-вательность промови, використання інверсії, особлива роль інтонацііУсложненность синтаксису (конструкції з ланцюгом пропозицій, володіють відносною закінченістю і самостоятель-ністю, номінативні пропозиції з перерахуванням); переважання повествова-них пропозицій, використання пасивних конструкцій, конструкцій з отименние приводами і віддієслівним іменниками, вживання складних речень з чітко вираженою логічної связьюПреобладаніе простих поширених і сложнопод-чинення пропозицій; широке використання пасивних, невизначено-особистих, безособових конструкцій; ввідних, вставних, уточнюючих конструкцій , причетних і дієприкметникових оборотів і др.Распространенность експресивних синтаксичних конструкцій, частотність конструкцій з відокремленими членами, парцеляція, сегментація, інверсія і др.Іспользованіе всього арсеналу наявних у мові синтаксичних засобів, широке використання стилістичних фігур
27. Засоби словесної образності
До засобів словесної образності відносять стежках і фігурах: метафору, метонімію, синекдоху, уособлення, образне порівняння, епітет, гіперболу, анафору, епіфори. p align="justify"> Стежки - явища лексико - семантичне, це різні випадки вживання слів у переносному значенні. Метафора - слово або мовний зворот вжиті в переносному значенні лдя визначення предмета чи явища на основі якої або аналогії, схожості. p align="justify"> МЕТАФОРА Перенесення властивостей одного предмета чи явища на інший на підставі ознаки, спільного або схожого для обох зіставляються членів (В«говір хвильВ», В«бронза мускулівВ»).
метонімії Заміна одного слова іншим на основі зв'язку їх значень по суміжності (В«театр аплодувавВ» замість В«публіка аплодувалаВ», або В«з'їсти тарілкуВ» з...
