ка ризику на основі конкретних і чітких рейтингових критеріїв, з яких виводяться оцінки ймовірності дефолту (PD).
Як вже зазначалося раніше, Базелем II пропонуються два IRB-підходу - базовий і вдосконалений. Базовий підхід, або F-IRB (the Foundation Internal Ratings-Based Approach), припускає, що банки самі роблять розрахунок ймовірності дефолту для своїх позичальників, а потім використовують цифри, що надаються органами банківського нагляду щодо збитків у разі дефолту, риску потенційних збитків у разі дефолту і терміну погашення, для розрахунку вимог по капіталу. У свою чергу, основна ідея вдосконаленого підходу, або A-IRB (the Advanced Internal Ratings-Based Approach), полягає в тому, що банкам надається можливість використовувати свої власні оцінки по всіх чотирьох змінним. Даний метод більш трудомісткий на відміну від базового в частині збору та отримання дозволу на використання інформації. Так, для застосування просунутого підходу банкам необхідно не тільки зібрати дані про стан своїх позичальників за 3-5 минулих років, а й продемонструвати наглядовим органам надійність і стабільність своїх рейтингових оцінок. Останнє, у свою чергу, потребують серйозних інвестицій як за часом, так і за обсягом (для прикладу, за оцінками банку Credit Suisse First Boston, незалежних експертів А.А. Лобанова, Б. Колмакова та ін, застосування удосконаленого підходу зажадає витрат в розмірі від $ 100 тис. до $ 180-200 млн залежно від масштабу і ступеня розвитку системи ризик-менеджменту банку) [33].
Ряд експертів в області банківського ризик-менеджменту вважають, що тільки відносно невелике число великих банків зможе використовувати вдосконалений підхід на основі внутрішнього рейтингу. Передбачається, що право використання просунутої методики спочатку буде надано лише 100 найбільшим і найбільш надійним банкам світу. У цьому зв'язку показовим є приклад США, де із понад 9 тис. кредитних організацій на використання передових методів Базеля II будуть переходити тільки 10-12 найбільших банків і ще 10, можливо, приєднаються до них добровільно. При цьому всі інші банки будуть продовжувати працювати за трохи модифікованим правилами на основі Базеля I.
В цілому підходи F-IRB і A-IRB можуть використовуватися банками, які здійснюють операції, схильні більш складним ризикам, і які розробили більш сучасні системи вимірювання ризику. Внутрішні дані грунтуються на обширних даних минулих періодів і підлягають постійній перевірці.
При позитивному результаті аналізу кредитної заявки питання про надання кредиту виноситься на засідання кредитного комітету банку. При цьому кредитному комітету надається пакет документів, до якого включається заявка, кредитний меморандум (докладна довідка про заявника та параметрах необхідного кредиту), довідка про можливі умови надання кредиту, інші документи, що підтверджують зміст кредитного меморандуму. Якщо кредитний комітет вирішив питання позитивно, то банк сповіщає потенційного позичальника про прийняте рішення та умови надання кредиту.
Далі починається третій етап процесу кредитування складається в оформленні кредитного договору та договору застави, прийнятого як забезпечення позички і видачі (адміністрування) кредиту. Адміністратором може виступати кредитний підрозділ або спеціально створене в його складі підрозділ оформлення кредитів. Адміністратор безпосередньо видає кредит, тобто відкрива...