них - 95% . Самоідентифікація у чоловіків і дружин за соціальним статусом і віднесеності до середовища держслужбовців збіглася до одного відсотка. Свою сім'ю визначили як "сім'я державного службовця" 66% чоловіків і 70% дружин. p align="justify"> Статус сім'ї державного службовця, на думку більшості респондентів, визначається професією дружина-держслужбовця (або дружини-держслужбовцем), рівнем займаної посади та рівнем освіти. У даній вибірці частка сімей, в яких обоє з подружжя є держслужбовцями, склала 14%. Решта сімей виявилися соціально-гетерогенними. p align="justify"> Для визначення статусу сім'ї велике значення має самооцінка матеріального становища своєї родини в порівнянні з положенням навколишніх. Індикатор-питання "Оцініть рівень життя Вашої сім'ї в порівнянні з середнім рівнем життя населення Свердловської області". br/>
Таблиця 2. Оцінка рівня життя Вашої сім'ї в порівнянні з середнім рівнем життя населення. br/>
Дані нашого дослідження показують, що рівень життя сімей державних службовців (за суб'єктивною оцінкою подружжя) найближче відповідає нижньому шару середнього класу. Найважливішою стороною розвитку сучасного російського суспільства є зростаюча соціальна диференціація способу життя. Дана проблема, безумовно, стосується і середовища держслужбовців. Обстеження виявило помітну диференціацію сімей держслужбовців за рівнем доходу та рівнем життя (див. табл. 3, коефіцієнт Крамера значущий і склав 0,222). br/>
Таблиця 3. Частка бюджету, що витрачається на продукти харчування
Частка найбільш забезпечених сімей держслужбовців (з витратами на харчування менше 20% сімейного бюджету) нижче аналогічного показника серед сімей підприємців як за оцінкою мужів, так і за оцінкою дружин, тоді як частка сімей держслужбовців з витратою на харчування більше 80% сімейного бюджету перевищує аналогічний показник в середовищі підприємців.
У даному дослідженні виникли розбіжності між методами суб'єктивної та об'єктивної оцінки респондентами соціального статусу їх сімей. Почасти це пов'язано з тим, що в сучасному російському суспільстві класова структура ще тільки формується. Іншою причиною, озвученої при інтерв'юванні респондентів, можна вважати наявність певних норм і правил, що існують у середовищі держслужбовців, що не дозволяють підкреслювати свій добробут, що підтверджує помітна частка респондентів (14%), які не побажали відповісти на дане питання. p align="justify"> Для виявлення цих розбіжностей використовувалося "зіставлення об'єктивної і суб'єктивної оцінок" (див. табл. 4).
В
Таблиця 4. Зіставлення об'єктивної і суб'єктивної оцінок