ерекладу і оскаржити дії (бездіяльність) та рішення дізнавача, слідчого, прокурора і суду, що обмежують його права (ст. 59 КПК).
На дії (бездіяльність) та рішення суду, що обмежують права перекладача, останній має право принести скаргу.
Перекладач має право знайомитися з протоколом слідчої дії, але тільки того слідчої дії, в якому він особисто брав участь. У перекладача не може бути представника і тим більше законного представника, тому даними правами перекладача не можуть володіти інші учасники кримінального процесу. У них можуть бути аналогічні права, але це вже будуть їхні права, а не права перекладача.
Перекладач має право знайомитися з протоколами не тільки слідчих, але і судових дій. Перекладач може бути притягнутий як для участі лише в одній слідчій дії, так і для участі в декількох діях, серед яких можуть бути і слідчі, і судові дії. Відповідно і знайомитися він у цьому випадку має право з будь-яким з протоколів слідчої дії або ж судового засідання, в яких він взяв участь. Якщо він брав участь і там, і там, право знайомитися з відповідним протоколом у нього є як відносно слідчої дії, так і щодо протоколу судового засідання.
Перекладач має право знайомитися з протоколом судового засідання, в якому він взяв участь. У перекладача мається право ознайомитися зі змістом всього протоколу судового засідання, в ході якого їм було здійснено переведення показань (пояснень, заяв тощо). Законодавець не пояснив, коли перекладач знайомиться із змістом цього протоколу. Але та обставина, що його зауваження з приводу запису перекладу підлягають занесенню до протоколу (п. 2 ч. 3 ст. 59 КПК РФ), дозволяє стверджувати, що з текстом зробленого ним перекладу, який буде відображений у протоколі судового засідання, перекладач повинен бути ознайомлений до того, як весь протокол судового засідання буде складено. Коли ж протокол судового засідання буде повністю оформлений, перекладач має право ознайомитися і з усім вмістом розглянутого процесуального документа.
Перекладачеві надано право не тільки знайомитися з протоколом слідчої дії (судового засідання), в якому він брав участь, але «і робити» зауваження з приводу правильності запису перекладу, що підлягають занесенню до протоколу. Яким чином можуть бути зроблені зауваження з приводу правильності запису перекладу, законодавець не визначає. Отже, перекладач може сам вирішувати, яку з форм звернення до слідчого (дізнавачу та ін) або ж до суду із зауваженням йому обрати. Це може бути усне зауваження. Воно може бути і письмовим, складеним на окремому аркуші паперу. У якому б вигляді зауваження від перекладача ні надійшло, все одно слідчий (дізнавач і ін), а також суд зобов'язані будуть занести кожне з таких у протокол.
«Зауваження» перекладача є зверненнями до слідчого (дізнавачу та ін) і (або) до суду, в яких вказуються похибки, які допущені при фіксації в протоколі слідчої дії та (або) протоколі судового засідання результатів зробленого ним перекладу.
Відображені у відповідних протоколах відомості (переклад) повинні бути правильними. «Правильним» слід іменувати переклад, в результаті якого вміст іншомовної фрази (показань, тексту та ін) відтворено на мові, на якому ведеться судочинство (або в зворотному напрямку), шляхом створення на цій мові комунікативного рівноцінного тексту. Зауваження перекладача може ст...
