Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Сутність і структура соціально-педагогічної діяльності

Реферат Сутність і структура соціально-педагогічної діяльності





гічний аспект роботи такого соціального працівника допомагає йому в налагодженні контакту з клієнтом і відображається на досягаються.

Низький рівень соціально-педагогічної культури фахівця характерний для людей, які не усвідомили важливість педагогічного аспекту в соціальній роботі, відносяться до професійної діяльності як до ремесла. Від спілкування з ними нерідко залишається важкий осад, і навіть при вирішенні соціальної проблеми клієнт відчуває почуття незадоволення. В їх роботі далеко не завжди відчувається участь, бажання дійсно допомогти клієнтові.

Існують і різні види «деформованої» культури фахівця. Їх своєрідність може бути самим непередбачуваним і визначається значною мірою результатами попереднього виховання і професійної підготовки. Форми прояву такої культури також можуть бути найрізноманітнішими, включаючи грубість, неповага до клієнта, ставлення до нього, як до того, хто завантажує фахівця «неістотними» проблемами та ін. Серед таких соціальних працівників, у свою чергу, виділяються дві підгрупи: чи не отримали елементарного виховання для самовияву в суспільстві, роботи з людьми (для деяких з них соціальна робота взагалі протипоказана); отримали неправильне професійну освіту (їх вчителі самі представляли деформований тип спеціаліста), що і позначилося на їх підготовці.

Існує безліч шляхів формування соціально-педагогічної культури фахівця соціальної сфери.

Перший шлях - сприяти підвищенню загальної культури фахівця. Саме вона визначає особистість і допомагає найбільш повному прояву її педагогічної культури.

В основі другого шляху лежить поглиблення і розширення особистого педагогічного досвіду соціального працівника стосовно до реалізації його в умовах соціальної сфери. Він включає:

а) підвищення теоретичної підготовки фахівця в медичної, психологічної, педагогічної та соціальної області. Це ті знання, які характеризують власне педагогічну підготовку і визначають його компетенцію у використанні їх у роботі саме в соціальній сфері з людиною, що має соціальні проблеми;

б) засвоєння педагогічних технологій, методів і методик, засобів і прийомів, необхідних фахівцю для практичного застосування в соціальній сфері;

в) розвиток педагогічної техніки, що дозволяє фахівцеві якнайповніше реалізувати свої педагогічні можливості в процесі соціальної роботи: оволодіння та вдосконалення навичок самоврядування, вербального і невербального, безпосереднього і опосередкованого впливу на людину, культури спілкування та культури мови;

г) накопичення досвіду реалізації своєї педагогічної підготовки у соціальній сфері.

Третій шлях включає створення умов для найбільш активного використання соціально-педагогічної підготовки в процесі соціальної роботи.

Четвертий - прояв фахівцем самостійності в реалізації педагогічних аспектів в процесі соціальної роботи.

П'ятий - вивчення і використання досвіду провідних фахівців соціальної роботи, активно реалізують на практиці свою педагогічну підготовку.

Шостий - забезпечення цілеспрямованості та наполегливості самого соціального працівника в педагогічному та професійному самовдосконаленні.

Провідна роль в оволодінні соціально-педагогічної культурою працівника соціальної сфери належить йому самому, його системі роботи над собою. Існує вислів «культура професійної самоосвіти педагога» (Г.М. Коджаспирова). Вона є вищою формою задоволення пізнавальної потреби особистості фахівця, пов'язаної з проявом значних вольових зусиль, з високим ступенем свідомості і організованості людини, прийняттям на себе внутрішньої відповідальності за своє самовдосконалення. Культура самоосвіти формується у майбутнього соціального працівника в ході його навчання, професійного становлення в умовах навчального закладу. Вона отримує подальший розвиток після випуску в період його адаптації як молодого фахівця на посаді, в процесі подальшої його професійної діяльності.

Жоден з викладених шляхів окремо не вирішує проблеми підвищення педагогічної культури працівника соціальної сфери.

Тільки в комплексі при зацікавленості самого фахівця вони можуть дійсно сприяти вирішенню проблеми підвищення його соціально-педагогічної культури.


. поняття «методика роботи соціального педагога» і «технологія роботи соціального педагога»


Питання для самостійної роботи

1. Розкрийте сутність і зміст поняття «педагогічна технологія».

. У чому полягає сутність поняття «соціальна технологія»? Дайте сутнісну характеристику технологізації соціальної роботи.

. Розкрийте с...


Назад | сторінка 16 з 76 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Основні напрямки діяльності фахівця з соціальної роботи бюро медико-соціаль ...
  • Реферат на тему: Готовність молодого фахівця із соціальної роботи до самостійної роботи з кл ...
  • Реферат на тему: Форми роботи з батьками щодо підвищення соціально-педагогічної культури в п ...
  • Реферат на тему: Технологія соціальної роботи як майстерність фахівця соціальної роботи
  • Реферат на тему: Взаємодія фахівця соціальної роботи і клієнта