="justify">) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позовну заяву без розгляду повністю або в частині.
Таким чином, повноваження визначаються виходячи із завдань, поставлених перед апеляційною інстанцією. У відповідності зі ст. 328 ЦПК України суд апеляційної інстанції має право:
) залишити рішення суду першої інстанції без зміни, апеляційні скаргу (подання) без задоволення. В даному випадку суд апеляційної інстанції не дозволяє справу по суті самостійно, а здійснює перевірку (контроль). Він лише погоджується з рішенням, яке було правильно дозволено судом першої інстанції раніше і якому апеляційний суд, залишивши його без зміни, лише додає законну силу своїм визначенням. Рішення може бути визнано законним і обгрунтованим, якщо воно прийнято при точному дотриманні норм процесуального права і відповідно до норм матеріального права, аналогії закону та аналогії права, застосовними до даного правовідносин (при необхідності), а всі факти, що мають значення для справи, підтверджені відповідними доказами, які відповідають вимогам належності і допустимості. У своїй ухвалі суд повинен мотивувати причини, за якими доводи скарги (подання) відхиляються і визнаються необгрунтованими;
) скасувати або змінити рішення суду першої інстанції повністю або частково і прийняти у справі нове рішення. Визнавши рішення суду першої інстанції неправильним по суті, апеляційна інстанція повністю або частково анулює рішення судді і самостійно вирішує справу по суті в скасованої частини. В силу вимог закону про повну апеляції апеляційний суд має сам виправити допущену помилку, т. Е., Не повертаючи справи до суду першої інстанції для розгляду, прийняти законне і обґрунтоване рішення на основі дослідження як наявних у справі матеріалів, так і нових доказів, додатково представлених в апеляційну інстанцію. Це рішення набирає законної сили з моменту його прийняття, незважаючи на те що воно може бути в частині або повністю відрізнятися від рішення суду першої інстанції; однак нове рішення, постановлене апеляційною інстанцією, вже не оскаржується в апеляційному порядку;
) скасувати рішення суду першої інстанції повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити заяву без розгляду повністю або в частині. У цьому випадку має місце закінчення справи без винесення рішення, т. Е. Відсутній нове рішення апеляційної інстанції;
) залишити апеляційну скаргу (подання) без розгляду по суті, якщо скарга (подання) подано після закінчення строку апеляційного оскарження і не вирішено питання про поновлення цього строку.
Право суду апеляційної інстанції скасувати судове рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції (касаційне повноваження, спрямоване на скасування рішення суду) законом не передбачено.
Використання судом апеляційної інстанції касаційного повноваження викликало і продовжує викликати питання теоретичного, законодавчого, практичного характеру, розглянути які можна на прикладі російського цивільного процесу. Одним з головних питань, що виникали в теорії та судовій практиці, було питання про співвідношення зазначеного вище та реформаторського повноважень апеляційного суду.
Як і існуюче раніше апеляційне провадження з перегляду судових актів мирових суддів, нова редакція глави 39 ЦПК РФ не дає апеляційному суду права передати справу на новий розгляд.
З відсутністю повноваження направляти справи на новий розгляд пов'язане запровадження нового правила в частині 5 ст. 330 ЦПК РФ, згідно з яким при встановленні судом апеляційної інстанції порушень процесуальних норм, що тягнуть безумовну скасування рішення суду (ч. 4 ст. 330 ЦПК РФ), суд апеляційної інстанції розглядає справу за правилами першої інстанції без урахування особливостей, встановлених главою 39 ЦПК РФ. Таким чином, при виявленні вказаних порушень перестають діяти обмеження, що стосуються неможливості зміни предмета і підстави позову, зміни розміру заявлених вимог, пред'явлення зустрічного позову і т.д., і суд апеляційної інстанції починає діяти в якості повної апеляції.
Відсутність у апеляційного суду права направити справу на новий розгляд у ряді випадків може призвести до порушення прав учасників процесу. Задовго до введення в дію розглянутих у цій статті змін до ЦПК РФ судовою практикою, згодом підтвердженої позиціями Верховного Суду РФ і Конституційного Суду РФ, був сформований ряд підстав для скасування рішення суду першої інстанції, при яких направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції є допустимим і сприяє реалізації права на захист.
Верховний Суд Російської Федерації зазначає, що судам апеляційної інстанції необхідно виходити з того, що під інтересами законності з урахуванням положень ст...