купців, що відносяться до споріднених сегментах ринку. При цьому обидві фірми знаходяться приблизно в одних і тих же фазах життєвого циклу.
Друга проблема полягає у виборі критеріїв продуктивності використання ресурсів фірми. Продуктивність використання ресурсів передбачає найбільшу віддачу, найбільший результат, який припадає на одиницю сукупних ресурсів, якими володіє фірма. Коли діяльність фірми пов'язана з отриманням прибутку, а сукупні ресурси оцінюються в грошовому вираженні, продуктивність може бути оцінена показником рентабельності виробництва, тобто відношенням прибутку, отриманої в тому чи іншому періоді, до витрачених в тому ж періоді ресурсам, оціненим як витрати виробництва.
Конкурентна перевага, як продуктивність використання ресурсів має оцінюватися, як правило, за тривалий період, протягом якого можуть бути досягнуті стратегічні цілі фірми.
Третя проблема полягає в можливості сегментування ринку, особливо за межами країни. Складність, а іноді і повна відсутність доступу до інформації про діяльність конкурентів може створити у керівництва фірми неправильне уявлення про існуюче положення.
Отже, для отримання коректних результатів оцінки рівня конкурентної переваги необхідно зусилля трьох складових стратегічного потенціалу фірми.
При розробці конкурентної стратегії необхідно, з одного боку, по можливості більш повно уявляти собі сильні і слабкі сторони фірми, її позицію в галузі, з іншого - структуру самої галузі та національної економіки в цілому, які впливають на співвідношення сил, що визначають конкуренцію в даній галузі та країні.
Виявлення на основі аналізу цілі стратегічного розвитку в першу чергу відображають напрями діяльності щодо подолання слабких і зміцненню сильних конкурентних позицій фірми. Оскільки складові стратегічного потенціалу безпосередньо пов'язані з усіма видами ресурсів фірми, розширення того чи іншого ресурсу у взаємозв'язку з іншими дозволить реалізовувати зазначені стратегічні цілі.
Таким чином, конкурентна перевага фірми виникає за рахунок зниження витрат і диференціюванні товару. Конкурентна перевага будь-якого типу (зниження витрат або диференціація товару) дає більш високу ефективність використання ресурсів фірми, ніж у конкурентів.
Яка з конкурентних стратегій виявиться більш ефективною для фірми залежить від трьох основних чинників:
? структури стратегічного потенціалу;
? можливостей розширення ресурсів фірми;
? особливостей (структури) галузі та національної економіки в цілому.
Однією з найважливіших цілей стратегічного управління є раціональний розподіл обмежених ресурсів фірми між елементами стратегічного потенціалу. Тобто необхідно визначати, куди вигідніше спрямовувати ресурси, у розвиток яких «здібностей» фірми, щоб забезпечити високий рівень конкурентної переваги.
На конкурентну перевагу впливають особливості галузі, до якої належить фірма, а так само умови, що складаються в національній економіці країни базування фірми.
Це означає, що для виживання в умовах ринку фірма повинна: ??
формувати найбільш бажаних з погляду результативності своєї діяльності структуру стратегічного потенціалу;
- раціоналізувати забезпеченість елементів стратегічного потенціалу необхідними ресурсами;
адаптуватися до умов національної економіки країни базування.
Існує ще одне поняття, яке відображає конкурентноздатність фірми і її конкурентні переваги - це конкурентний статус фірми.
Конкурентний статус фірми повинен характеризувати передумови досягнення фірмою того чи іншого рівня конкурентної переваги. Ці передумови визначаються, з одного боку, стратегічним потенціалом фірми, з іншого - сукупним впливом детермінантів «національного ромба» на умовах досягнення цього рівня.
Конкурентний статус фірми повинен відповідати на питання:
- чи достатньо розвинені елементи стратегічного потенціалу, тобто чи забезпечені повною мірою ресурсами всіх видів «здібності» фірми для захоплення лідируючих позицій;
чи достатньо сприятливі і якою мірою використовуються фірмою умови зовнішнього середовища, для створення і підтримки на високому рівні конкурентної переваги фірми.
Таким чином, рівень конкурентної переваги фірми зумовлюється її конкурентною статусом.
Головною проблемою у визначенні конкурентного статусу фірми стає проблема оцінки ступеня достатності розвитку стратегічного потенціалу фірми і умов зовнішнього середовища для створення і підтримки на високому рівні ко...