отовність провалітіся від сорому, крізь землю, такоже скинутися, скинутися, опускатіся на дно життя ТОЩО). Як пише Вяч. НД Іванов, "фізична орієнтація людини в мире служити основою для того Опису світу, Яке закріплене в мові" [Іванов, 1976, 29]. p align="justify"> За антропоцентрическим каноном створюється та "наївна картина світу", яка знаходится вирази у самій возможности мислити Явища природи або абстрактні Поняття як "опредмечена" Константа, як особини або живі істоті, что володіють антропоморфні, зооморфні і т.п. якіснімі, дінамічнімі и цінніснімі властівостямі, Наприклад: ріс. Дощ іде, hcm.es regnet, англ. It is raining; СР також: Хробак сумніву підточує его волю; Сумнів Гризе мене; Радість охопіла мою душу; ВІН Справжній ведмідь и т.д. [Докладніше див: Гачев, 1967; Давидів, 1982; Телія, 1981]. p align="justify"> У Основі тропеіческіх механізмів лежить и антропометрический принцип, згідно з Яким "людина - міра всех промов". Цею принцип проявляється у створенні еталонів, або стереотіпів, Які службовцями свого роду орієнтірамі в кількісному або якісному спрійнятті дійсності. Так, у російській мові слово бик служити и для позначені здорового, потужного людини, альо зазвічай чоловіки, а не жінки або дитини, звідсі неможлівість віразів * Маша здорова як бик, * Дитина здоровий як бик; осел вжівається для характеристики впертості людини, хочай у самого осла навряд чи такий "вперто" норов, і т.п.
При дослідженні картіні світу, закріпленої в мові, в тій его частіні, яка організована стібками и їх асоціатівнімі потенціямі, звітність, враховуваті самперед роль кожної з різновідів тропів, а їх, як відомо, й достатньо багато, хочай Межі между видами тропів и різного роду фігурами мови провести затруднітельно1. Крім того, при вівченні закріпленого в даній мові Опису світу звітність, такоже віявіті НЕ Тільки Загальні, Універсальні принципи організації невидимої дійсності, а й закономірності, что віддаються перевага тім чі іншім мовою - як самим его ладом, так и національно-культурним свідомістю его носіїв.
Вказану проблему можна вірішуваті у двох аспектах-статичному и дінамічному, включеного в контекст мовної ДІЯЛЬНОСТІ [Щерба, 1974]. Перший Дає уявлення про мовня картину світу як результаті Вже доконаного процеса. Другий вірішує проблему, як робиться В»мовної образ дійсності засобой тієї чи Іншої мови. Звернення до матеріалу однієї мови позбавляє дослідника возможности зіставлення и Виявлення Яскрава и несподіваніх контрастів и тонких відтінків, альо потім на внутрішню це дозволяє вловіті характерні для даного мовного відображення Тенденції, пов'язані Зі звичайна для Певного мовного колективу асоціаціямі. p align="justify"> Відмежування тропів від фігур мови й самє розмежування тропів, в якому крім метафора були віділені метонімія, синекдоха, гіпербола, катахреза и т.д. - Всього, за Даними різніх авторів, від 14 Видів (у Квінтіліана) до 37,-було здійснено ще в елліністічну ЕПОХА после...
