d - отвір труби, м; 
  - товщина стінок, м; 
 , 5 - грунтова засипка перед трубою, м; 
  - товщина дорожнього одягу, м. 
  Труба 1 на ПК 14 +00 
  111.6 +2.0 +0.23 +0.5 +0.7 = 115.03 м. 
  Труба 2 на ПК 33 +50 
  127.5 +1.5 +0.23 +0.5 +0.7 = 130.43 
   Визначення рекомендованих відміток  
  Рекомендовані робочі позначки земляного полотна призначаються з умови снегонезаносімості та недопущення перезволоження грунтів робочого шару земляного полотна. 
  На снегонезаносімості ділянках траси висота насипу повинна бути не менше: 
  , м 
   де: - висота снігового покриву 5% імовірності перевищення - 0.56 м (м. Лисково) 
  - гарантійний запас, що залежить від категорії дороги - 0.6 (III кат) 
  Н = 0.56 +0.6 = 1.16? 1.2 м 
  Піднесення поверхні покриття, виходячи з умов снегонезаносімості та недопущення перезволоження грунтів, для доріг розташованих в межах III1 дорожньо-кліматичної зони 1.2/1.0 м. 
  У чисельнику - тривало стоять води більше 30 - діб 
  У знаменнику - короткочасно стоять води менше 30 діб 
				
				
				
				
			  Аналітичний метод проектування вертикальних кривих. Криві вписуються в переломи проектної лінії. p> Елементи кривої: тангенс (Т), крива (К), бісектриса (Б), визначаються за формулами: 
  , м 
  К = 2 * Т, м 
  Б = Т/2R, м 
   Перед розрахунком кривих, на поздовжній профіль наносяться контрольні відмітки. Проектування ведеться зліва на право, від першої контрольної точки на ПК0 +00. Спочатку визначаються позначки сполучних точок профілю та ухили між ними. Сполучні точки або точки перелому проектної лінії призначаються з урахуванням рельєфу місцевості, контрольних і рекомендованих відміток. При цьому потрібно враховувати, що після розбиття вертикальної кривої проектна лінія змінить своє становище. p> Знаючи оцінку початковій точки траси і визначивши за масштабом позначку першої сполучною точки, обчислюють ухил між ними. 
 В   
 де: L - відстань між точками. 
  Після цього проводимо ув'язку ухилів за формулою 
  При цьому, отримана позначка кінця траси повинна збігтися з заданої. 
  Відмітки довільної точки на кривій визначаються від початку кривої за формулою: 
  , м 
    де: - позначка шуканої точки, м; 
  - позначка початку кривої, м; 
  i - ухил на початку кривої, в частках від одиниці; 
  - відстань від початку кривої до точки (а), м. 
  Знак В«+В» приймається перед другим доданком формули, якщо ухил на початку кривої позитивний, а перед третім - якщо крива увігнута. Місця переходу виїмок в насип називаються точками В«нульових робітВ». Положення їх визначається за формулами: 
  , м - на прямих 
 , м - на кривих 
    Приклад розрахунку вертикальної кривої  
  Розрахуємо криву з вершиною в ПК 00 +50. Задаємося R = 100000 м 
  Т = [(-0.006 - (-0...