ілою і просторічної лексиці ця лексема може мати два похідних значення:
) як звертання до літньої жінки;
3) немолода жінка, що знаходиться з ким-небудь у приятельських стосунках, а також в позашлюбному зв'язку. Крім цього, дана лексема є епітетом лисиці в російських народних казках.
Куманек, Куманька. Дані слова є просторічними, це пестливі форми до лексем кум і кума (ССРЛЯ V, 1833).
Окрему підгрупу термінів, що входять в безліч термінів спорідненості і властивості, складають слова нащадок і предок, які можуть називати будь-якого родича в будь-якому коліні, по будь гілки. Проте слід врахувати, що як нащадок, так і предок висловлюють тільки кровну спорідненість.
Нащадок. Значення слова - особа, що відбувається за народженням від кого-небудь, людина по відношенню до своїх предків. Також це слово вживається тільки у множині і має значення - люди майбутніх поколінь. У розмовній мові - про сина, спадкоємця (ССРЛЯ X, 1 623).
Предок. Основне значення лексеми - особа, яка є попередником в сім'ї, роді, племені по батьківській або материнській висхідній лінії. У похідному значенні лексема вживається у множині і має значення люди жили задовго до теперішнього часу. Також ця лексема може використовуватися в значенні - про тварин, рибах, рослинах (ССРЛЯ XI, 138).
. ГЕНЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОДИНИЦЬ ПОЛЯ РОДИННОГО
Батько. Лексема батько спільнослов'янська. Відповідності для російського батько виявляються у всіх слов'янських мовах: укр. оте? ць, блр. айцец, ст.-слов. отьца, болг. оте? ц, сербохорв. о? Тац, словен. o? ? е, o? ? e? t а (від зв. * оtь? е), чеськ., Слвц. оtес, польськ. оjсiес - все з тим же значенням, що і російське батько.
Ця лексема праслов'янського походження. Праслав. * otьcь? ot'к' - суфіксальний похідне від * ot' батько, яке передбачається на основі ін-рос., цслав. отьнь отчий. Для слов'янської лексеми виявляються паралелі в інших індоєвропейських мовах: грец. ? ???, Лат. аttа, гот. atta, алб. аt, хетт. аttа?- Все в значенні батько, ірл. aite у значенні опікун, вихователь. На думку дослідників, це поширена лексема дитячої мови. Вона у слов'янській мові замінила і.-е. * р? t? r (Фасмер III, 170).
Вітчим. Дана лексема так само, як і батько, входить до числа общеславянских. Відповідності для російського вітчим виявляються і в інших слов'янських мовах: укр. вiтчім, блр. айчим, прібалт.-словинской. vоicim, vоtсim, польськ. діал. ojcim.
Дослідники вважають, що суфікс -im- в лексеме вітчим дієслівного походження. Проте щодо вітчим правильніше буде висновок, що воно аналогического освіти, можливо, за зразком побратим, оскільки початковий дієслово для самостійного освіти вітчим відсутня. Далі, на думку дослідників, російське слово змінило первісне наголос:? тчім замість отч? м, ср наголоси інших утворень з -им російської мови (подхал? м, побратим? м). У цьому сенсі цінно свідоцтво українського, який зберіг старе наголос: вiтч? м. З неслов'янських мов сюди, можливо, відносяться такі суффіксальние утворення литовської, як прикметники svet-imas чужий, аrt-imas близький, також art-ymas,? rt-ymas. Аналогічно утворено з суфіксом -ім- среднеболг. Поба.
Папа. Дане слово є общеславянским. Паралелі виявляються в інших східнослов'янських мовах: укр. па? па, блр. тато.
Це слово дитячої мови, індоєвропейського походження. Створено шляхом подвоєння складу па. Відповідності для даного слова існують і за межами слов'янських мов: грец. ? ? ???, Лат. р? ра, РАРР, франц. рара (Фасмер III, 200).
Батя. Спільнослов'янська лексема. Уменьшітітельно-ласкательная форма (з випаданням r і пом'якшенням t) від * bratr'. Відповідності для російського батя виявляються в ряді слов'янських мов: УКP. батьку, блр. бацька, болг. баща, сербськ. башта.
Спочатку батя було інтимним зверненням до старшого брата, потім - до батька (Фасмер I, 169).
Мати. Індоєвропейським назвою матері є * mater, форма, загальна всім індоєвропейських мов і не має собі рівних серед спорідненої термінології по широті поширення.
Для старшого періоду індоєвропейського порівняльного мовознавства ще характерні спроби дати етимологію * mater точно так само, як і * p? ter: др.-інд. mat? r? m а - виробляти, створювати, тобто мати - производительниц, авторка, мати. Для нового періоду мовознавства характерно визнання недовідності етимологічних спроб такого роду, але вже з Дельбрюка намічається тенденція зводити * mater до примітивного утворенню «дитячого белькотіння» mа-.
Лексема матір спільнослов'янська. Відповідності д...
