Персоніфікація (die Personifizierung) є різновидом метафори. Персоніфікація як засіб образності дуже часто зустрічається в казках, так як у казці все неживе оживає, надаючи тим самим ефект нереальності що відбувається. Гофман використовує уособлення для пожвавлення явищ природи, яке часто використовується письменниками художньої літератури. Наприклад: vor ihm pl? Tscherten und rauschten die goldgelben Wellen des sch? Nen Elbstroms ...
Близько нього плескалися і шуміли золотисті хвилі прекрасної Ельби ...
Уособлення хвиль, використовується для додання більшої виразності опису природи Дрездена. І в перекладі воно збережено, слова pl? Tscherten und rauschten переводяться дослівно, але навіть при буквальному перекладі зберігається образність вираження. Також зберігається в перекладі структура пропозиції оригіналу.
Синестезія (die Synasthesie) являє собою поєднання в одному слові або словосполученні позначень двох різних почуттів, з яких одне найменування набуває абстрактне значення. В якості ілюстрації можна навести такий приклад з казки:
> Erlaube, Herr dass ich diesen drei T? chtern ein Geschenk mache, das ihr Leben mit dem gefundenen Gemahl verherrlicht. Jede erh? Lt von mir einen Topf vom sch? Nsten Metall, das ich besitze, den poliere ich mit Strahlen, die ich dem Diamant entnommen; in seinem Glanze soll sich unser wundervolles Reich, wie es jetzt im Einklang mit der ganzen Natur besteht, in blendendem herrlichen Widerschein abspiegeln, aus seinem Innern aber in dem Augenblick der Ver m? hlung eine Feuerlilie entsprie? en, deren ewige Bl? te den bew? hrt befundenen J? ngling s ?? duftend umf? ngt.
У даному прикладі ми бачимо змішання позначень двох почуттів: смаку і запаху, що додає велику виразність вислову персонажа казки. І при перекладі автор зберігає цю образність, переводячи поєднання стилістичним відповідністю в російській мові:
" Дозволь мені, владико, - сказав земний дух, - зробити дочкам подарунок, що прикрасить їхнє життя з обертанням чоловіком. Кожна отримає від мене по горщику з прекрасного металу, яким я володію; я вилощу його променями , взятими у алмазу; нехай у його блиску сліпуче-чудесно відбивається наше чудове царство, яким воно тепер знаходиться в співзвуччі з усією природою, а зсередини його в хвилину заручення нехай виросте вогненна лілія, якої вічний колір буде обвівали випробуваного юнака солодким ароматом.
У даному реченні також можна виділити такий засіб виразності як символ. Тут золотий горщик як придане Серпентини, дочки архіваріуса, є символом досягнення для студента вищої мети, а саме життя з коханою в чудесному царстві Атлантиду. Золотий горщик герой може отримати, тільки якщо виконає всю необхідну роботу і не перестане вірити в існування чарівного царства та його мешканців.
Наведемо ще один приклад використання синестезії:
Aber als der letzte Strahl der Sonne schnell hinter den Bergen verschwand, und nun die D? mmerung ihren Flor? ber die Gegend warf, da rief, wie aus weiter Ferne, eine raue tiefe Stimme ...
У цьому випадку автор вживає прикметник tiefe (глибокий) по відношенню до іменника Stimme (голос), таке визначення є незвичайним і служить для вираження образності в реченні.
При перекладі Вл. Соловйов зберігає прийом, передаючи його словом густий, але образність вираження при цьому не порушена:
Але коли останній промінь сонця швидко зник за горами і сутінки накинули на землю свій покров, здалеку пролунав грубий густий голос ...
У загальному арсеналі стильових виразних засобів персоніфікація і синестезія в художній літературі виконують функцію словесного живопису.
Характерним для мови казки є використання різних порівнянь. Вони створюють особливу образність при сприйнятті тексту сказкі.alle Glieder fuhr es ihm wie ein elektrischer Schlag, er erbebte im Innersten - er starrte hinauf, und ein Paar herrliche dunkelblaue Augen blickten ihn an mit unaussprechlicher Sehnsucht, so dass ein nie gekanntes Gef? Hl der h? chsten Seligkeit und des tiefsten Schmerzes seine Brust zersprengen w ollte.
Як ніби електричний удар пройшов по всім його членам, він затріпотів у глибині душі, нерухомо втупив погляди вгору, і два дивовижних темно-блакитних очі дивилися на нього з невимовним потягом, і невідоме досі почуття найвищого блаженства і найглибшої скорботи як би силкувалося розірвати його груди.
Автор передає відчуття героя казки за допомогою вживання такого яскравого засоби виразності як порівняння, яке перекладач також зберігає у своєму варіанті казки.
«... und die Stra? enjungen...
