ознаки і якість предметів, явищ. Однак будь-яке з цих визначень може стати епітетом в тому випадку, якщо воно буде використано не тільки або не стільки в предметно-логічному, скільки в емоційному значенні, наприклад:
Argerlich ging ich um sechs Uhr zum Caf?-International. Das war meine Zuflucht, Lenz halte es mir ja auch best? tigt. Zu meinem Erstaunen herrschte ein Riesenbetrieb, als ich eintrat. Auf der Theke standen Torten und Napfkuchen; und der plattf ?? ige rannte mit einem Tablett voll Kaffeegeschirr klappernd ins Hinterzimmer. Ich blieb stehen. Kaffee, kannenweise? Da mu? te ja ein ganzer Verein schwer betrunken unter Tischen leigen (Remarque. Drei Kameraden).
Засмучений, відправився я в 6:00 в кафе «Інтернаціональ». Там було моє давнє притулок. Ленц знову підтвердив це. На моє здивування, я потрапив в метушню великого бенкету. На стійці красувалися торти і пироги, і плоскостопий Алоїс мчав у задню кімнату з підносом, заставленим бринькати кавниками. Я завмер на місці. Кава цілими кавниками? Має бути, тут бенкетує велике суспільство і п'яні вже валяються під столами (Пер. І. Шрайбера і Л. Яковенко).
Наш аналіз оригіналу та перекладу даного прикладу свідчить про те, що письменникові вдалося перебудувати логічні визначення Zuflucht/давнє притулок і ein ganzer Verein/велике суспільство повноцінні епітети, а перекладачеві - граммотно підібрати відповідні значення.
В уривках з художніх творів Е.М. Ремарка епітет не тільки відображає обстановку окремого комунікативного акту, вчинку або дії, а й служить засобом імплікації іронії. Мовна імплікація, що носить іронічний характер, реалізується в микроконтексте, межі якого визначаються текстової, тобто зображеної в тексті ситуацією.
Слід зазначити, що для реалізації імплікацій іронії у своїх творах, письменник використовує також гіперболу. Гіпербола? це художній прийом перебільшення, причому такого перебільшення, яке з погляду реальних можливостей здійснення думки видається сумнівним або просто неймовірним. Письменник, вживаючи гіперболу, завжди розраховує на те, що читач зрозуміє перебільшення як умисний стилістичний прийом. Іншими словами, художня гіпербола передбачає як би взаємний договір між творцем гіперболи і читачем. Обидва розуміють, що це висловлювання має певний підтекст. Обидва погоджуються, що це є одна з форм більш барвисто, яскраво, опукло, емоційно висловити ставлення до описуваних явищ, наприклад:
«Zehn Tage spatter waren die Grenzen gesperrt. Der Krieg hatte begonnen. »
«Wurden Sie auch im Velodrome eingesperrt?»
«Nat? rlich. »
«Erinnern Sie sich an die letzten Tage vor dem Kriege, als Paris verdunkelt wurde?»
«Daran nat? rlich! Es war, als w? rde die Welt verdunkelt sie »(Remarque. Die Nacht von Lissabon).
? Десять днів потому кордони були перекриті. Почалася війна.
? Вас теж тримали на велодромі?
? Звичайно.
? Пам'ятайте ці дні, коли почалася війна, і в Парижі було оголошено затемнення?
? Звичайно! Здавалося, затемнений весь світ (Пер. Ю. Плашевского).
У наведеному діалозі Ю. Плашевскому вдалося передати художню гіперболу і її значення на російську мову не просто за допомогою дієслова темний, який не зміг би відобразити потрібну модальність, перекладач використовує причастя затемнений, домагаючись тим самим потрібного експресивного ефекту.
У гіперболи, мабуть, більше, ніж в інших прийомах, виявляється різниця між емоційним значенням і емоційним забарвленням. У гіперболі слова зберігають своє предметно-логічне значення, але алогічність надає всьому висловлюванню емоційний відтінок (забарвлення). У гіперболі реалізуються одночасно два значення: основні, предметно-логічні значення слів і контекстуально-емоційні значення слів. Гіпербола може «нашаровуватися», накладатися на інші стежки - епітети, порівняння, що надають образу риси грандіозності:
«Wei? du? berhaupt, was das ist, Atmosph? re? »
«Luft, die man in einen Reifen pump,» erkl? rte ich m? rrisch.
«Nat? rlich », sagte er mitleidig und verachtungsvoll,« Luft, nat? rlich! Atmosph? re, Aura, Strahlung, W? rme, Geheimnis,? das, was die Sch? nheit erst beseelt und lebendig macht ... »(Remarque. Drei Kameraden).
? А ти-то взагалі розумієш, що таке? атмосфера?- Додав він.
? Повітря, яке накачують в Болоньї,? похмуро заявив я.
? Ну звичайно!- Сказав він з виразом жалю і презирства.- Звичайно ж повітря! Атмосфера - це ореол, випромінювання, тепло, таємничість...
