Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Біохімічні та коагулографічекіе методи в ранній діагностиці серцево-судинних захворювань

Реферат Біохімічні та коагулографічекіе методи в ранній діагностиці серцево-судинних захворювань





Малюнок 10 - Динаміка зміни показників АЧТЧ


На момент надходження значення АЧТЧ у чоловіків від 40 до 65 років в середньому склало 20,3 + 3,43 сек. На другу добу захворювання (48г) середнє значення АЧТЧ склало 40,3 + 6,16 сек, що перевищує показання контрольної групи в одну цілу і чотири десятих раза. На п'яту добу захворювання (120ч) середнє значення АЧТЧ повернулося в межі референтних значень, що склало в середньому 30,7 + 5,13 сек.

На момент надходження значення АЧТЧ у чоловіків старше 65 років в середньому склало 20,5 + 3,86 сек. На другу добу захворювання (48г) середнє значення АЧТЧ склало 39,5 + 7,48 сек, що перевищує показання контрольної групи в одну цілу і чотири десятих раза. На п'яту добу захворювання (120ч) середнє значення АЧТЧ повернулося в межі референтних значень, що склало в середньому 32,3 + 7,29 сек.

На момент надходження значення АЧТЧ у жінок від 40 до 65 років в середньому склало 23,6 + 4,98 сек. На другу добу захворювання (48г) середнє значення АЧТЧ склало 34,8 + 6,16 сек. На п'яту добу захворювання (120ч) середнє значення АЧТЧ склало в середньому 25,8 + 6,69 сек.

На момент надходження значення АЧТЧ у жінок старше 65 років в середньому склало 24,2 + 5,61 сек. На другу добу захворювання (48г) середнє значення АЧТЧ склало 35,6 + 9,31 сек. На п'яту добу захворювання (120ч) середнє значення АЧТЧ склало в середньому 27,5 + 7,42 сек.

Порівнюючи отримані дані, ми спостерігаємо більш високі значення АЧТЧ у чоловіків на початку захворювання. Можна припустити, що внаслідок більш високих гематологічних показників і реологічних властивостей крові у чоловіків спостерігається більш висока схильність до тромбофілії. За віковими показниками значущих відмінностей не спостерігається.

Фібриноген є розчинним попередником нерозчинного фібрину - головного компоненту кров'яного згустку. Фібриноген синтезується в печінці в кількості два-п'ять грам в день, час його напівжиття в крові близько чотирьох днів. Відноситься до острофазном білкам, увеличивающимся в гострій фазі запалення. Підвищення кількості фібриногену розглядається як фактор ризику серцево-судинних захворювань [Долгов, 1995].

За даними О.П. Шевченка, О.Ф. Природовом [2006], запалення супроводжується підвищенням активності згортання крові з розвитком гиперкоагуляционного синдрому, а отже, зв'язок запалення і коагуляції оцінюється як двостороння. Слід враховувати, що поряд з класичними факторами ризику ССЗ тромбофіліческіе порушення являють собою латентні і довічно присутні фактори ризику розвитку тромботичних станів.

За даними А.А. Чиркина [1993], у пацієнтів з ГІМ підвищення показників фібриногену починається в межах 48 годин. Максимальне підвищення показники фібриногену досягають на третю - п'яту добу захворювання. Тривалість гиперферментемии спостерігається протягом одного - двох тижнів. Визначаючи фібриноген методом Клаусса, ми виявили в експериментальній групі значну гіперфібриногенемії в момент надходження і динаміку в бік збільшення показників. Ми припускаємо, що це пов'язано з тяжкістю запальних, імунних, деструктивних процесів. До п'ятого доби захворювання починається поступове зниження.

Референтні значення показників фібриногену перебувають (згідно з літературними джерелами) в межах від однієї цілої восьми десятих до чотирьох г/л. Ми бачимо, що на момент надходження середні показники фібриногену на верхній межі референтних значень як у чоловіків, що склало в середньому 4,1 + 1,2 г/л, так і у жінок - 4,0 + 1,0 г/л. У перебігу гострого періоду ІМ на другу добу захворювання підвищуються показники фібриногену у чоловіків, що склало в середньому 6,7 + 1,8 г/л і у жінок, що склало в середньому 5,9 + 1,4 г/л.

Максимального збільшення середнє значення кількості фібриногену досягає на другу-третю добу. Далі почалося поступове зниження показника. На п'яту добу захворювання показники фібриногену у чоловіків в середньому склали 5,6 + 1,5 г/л, у жінок - 4,7 + 1,3 г/л. Розглянемо більш детально динаміку показників фібриногену в різних статевовікових експериментальних групах (рис.11).

На момент надходження показники фібриногену у чоловіків від 40 до 65 років в середньому склали 4,1 + 1,2 г/л. На другу добу захворювання (48г) показники фібриногену в середньому склали 6,9 + 1,9 г/л, що перевищує показання контрольної групи у дві цілих і чотири десятих раза. На п'яту добу захворювання (120ч) показники фібриногену почали поступово знижуватися, і склали в середньому 5,7 + 1,6 г/л.


Малюнок 11 - Динаміка зміни показників фібриногену


На момент надходження показники фібриногену у чоловіків старше 65 років в середньому склали 3,9 + 1,2 г/л. На другу добу зах...


Назад | сторінка 19 з 23 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Розробка проекту підприємства малої потужності з виробництва хліба ризького ...
  • Реферат на тему: Теорема про середнє значення диференційовних функції та їх застосування
  • Реферат на тему: Вірусні захворювання. Захворювання травного тракту, что спричиняють анаеро ...
  • Реферат на тему: Клінічний діагноз - основне захворювання: герпетичний кератит; супутні захв ...
  • Реферат на тему: Генетичні захворювання. Захворювання обміну речовин