Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Вживанию фразеологізмів у мові періодичних видань

Реферат Вживанию фразеологізмів у мові періодичних видань





.Тютюнник). У других значень слідуваті застаріло и вважається ненормативної з подивимось лексічніх норм. Намагання збільшити частотність цього слова й розшіріті его семантику спричинено НЕ внутрішнімі законами української мови, а незнання ціх Законів та вплива других мов. Основними Українськими відповіднікамі активного в сучасній російській мові слідувати є іти, прямуваті, простуваті (у пространстве), наставаті, наступати (у часі): поїзд прямує без зупинок - потяг іде без зупинок, поїзд далекого прямування - потяг далекого прямування; за весною слід літо - за весною настає літо. Дієпрікметніка слідуючій в українській мові немає Взагалі.

Не заходити слово слідуваті (з Огляду на звуженість его семантики) i до складу словосполучень фразеологічного ї нефразеологічного типу. Том, что читаємо в газетах и ??Часопис (слідуваті такій логіці, слідуваті чіємусь прікладові, Із сказаного слідує й под.) Не відповідає ні лексічнім, ні фразеологічнім нормам. Вісь кілька российских словосполучень, ськладнике якіх є слідувати, та їхні відповіднікі в українській мові: далі буде (при друкуванні матеріалу в кількох номерах видання) - далі буде; слідувати чиїмось наприклад - наслідуваті чійсь приклад; слідувати подібній логіці - йти за такою логікою; слідувати порадам лікаря - Виконувати поради (слухати порад) лікаря; додержуватися звичаїв - Додержуватись (Дотримуватись) звічаїв; зі сказаного випливає - Із сказаного віпліває; як слід - як слід; як і слід було очікувати - як і треба Було сподіватіся (чекати). Заміна в усіх Розглянуто випадка дієслів однією лексемою слідуваті в усному мовленні, а то й у прессе НЕ только свідчіть про недостатнє знання Законів мови, а й спричинює збіднення ее лексико-синтаксичних можливіть [35, с. 154].

Немає сумніву в тому, что ріс. якість відповідає укр. якість. Та це аж Ніяк НЕ означає, что ї фразеологізм в якості когось можна відтворюваті в якості когось. Словосполучень типу в якості голови (професіонала, вчителі, одного) в українській мові мают відповіднікі: як голова (професіонал, учитель, друг). А газети, радіо- й телепередачі раз по раз уживаються суржики в якості орендарів, в якості гостей, претендентів и под. Напр .: Іван Степанович Уперше відповідав на запитання кореспондентів у якості Голови (вместо нормального як Голова) Верховної Заради України.

Можна ще вжіваті в роли, у Функції, коли є потреба надаті текстові канцелярського відтінку.


Висновки


Фразеологія будь-якої мови - це цінна лінгвістична спадщина, в Якій відбівається бачення світу, національна культура, звичаї и вірування, фантазія и історія народу, что говорити на Цій мові.

Фразеологія кожної мови вносити вірішальній внесок до формирование образної картини світу. Способи бачення світу через мовні образи, відображені в сістемі фразеологізму, Які, будучи глибоко Національними, базуються, проти, на спільніх для всіх людей (тобто універсальніх) логіко - психологічних и власне лінгвістічніх підставах.

Спірнім залішається питання про годину, коли зародилися Фразеологія. Одні схільні вважаті основоположником даної науки швейцарського Лінгвіста французького походження Ш. Баллі. Известно, что в своих роботах з французької стілістікі певне місце ВІН відвів Опису зотриманням слів. Фразеологію ж розглядав як розділ лексікології, бо ФО еквівалентні слову. На мнение других, наука про фразеологізмі зародилися тоді, коли В.В. Виноградов давши визначення основних зрозуміти, ОБСЯГИ и Завдання фразеології [10, с. 124].

Отже, фразеологічною одиницею, або фразеологізмом назівається стійке сполучення двох и более слів, Пожалуйста в процессе мовлення відтворюється як готова словесна формула и звічайна представляет собою семантичності цілість. У мові фразеологізмі функціонують Нарівні з ОКРЕМЕ словами и становляит часть ее лексики.

Фразеологізм складається НЕ менше як Із двох слів - компонентів, причому як складники в ньом віступають НЕ лишь повнозначні, а й службові слова.

Фразеологізмі з одного боці мают ознакой Спільні з словами, словосполучень и Речену, а з іншого - відрізняються від них.

Фразеологізмі мают став конструкцію, одні й ті ж компоненти, заміна чи ДОПОВНЕННЯ руйнує їх.

Серед мовознавців поки що немає єдиної думки, Які мовні Утворення слід зараховуваті до фразеологізмів. Очевидно, слід розрізняті фразеологізмі у вузьких розумінні (власне фразеологізмі, або фразеологізмі) i в широкому розумінні (фразеологічні вирази).

Власне фразеологізмі своим лексічнім значень рівнозначні окремим словами або словосполучень.

Для власне фразеологізмів властіве певне емоційно-експресивності забарвлення.

У фразеологічніх вираз...


Назад | сторінка 20 з 22 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Фразеологізмі з компонентом найменування кольору в англійській та українськ ...
  • Реферат на тему: Комбінована варіантність слів в сучасній українській мові
  • Реферат на тему: Фразеологізмі у заголовках СУЧАСНИХ ЗМІ туреччина
  • Реферат на тему: Вігукі та звуконаслідувальні слова в українській мові
  • Реферат на тему: Способи вираження відносної якості в англійській мові