оза повного краху глобалізації? Аргументи про те, що, світ надто тісно переплетений незліченною кількістю зв'язків, щоб розвалитися, носять дещо ідеалістичний характер. Так, напередодні Першої світової війни багато хто висловлював думку про те, що цей світовий конфлікт В«економічно неможливийВ». Історія рясніє прикладами того, як емоції беруть гору над міркуваннями розуму і економічного прагматизму. p align="justify"> Однак досвід історії не підтверджує ймовірність того, що глобалізація - ця форма інтеграції, яка прийняла з плином часу гігантські масштаби, - коли-небудь зупиниться. Складний процес, тисячоліттями що набирав швидкість, не можна зупинити відразу. Найвидатніші катаклізми - від падіння Римської імперії та епідемії В«чорної смертіВ» до спаду торгівлі та міграції у міжвоєнний період XX століття - сповільнювали цей рух, тимчасово порушуючи взаємозв'язку. Можливо, ми наближаємося саме до такої паузі [19]. br/>
2.2 Майбутнє світового простору
В даний час економіка, політика, право, соціальні відносини, зовсім не стаючи всюди однаковими, набувають небачену раніше ступінь сумісності. Взаємодія, взаємопроникнення, взаємозалежність національних організмів починають набувати настільки інтенсивний і органічний характер, що мимоволі виникає питання, якою мірою ми залишаємося в рамках Вестфальської (у широкому сенсі) системи міжнародних відносин - системи, що базується на взаєминах суверенних держав. p align="justify"> Глобалізація ставить у принципово нове положення інститут суверенної держави в системі міжнародних відносин і у внутрішній, історично монопольної його сфері. Поява транснаціональних корпорацій, міграція по світу величезних капіталів і спекулятивних коштів давно створили для держави проблему відносин з цими суб'єктами та явищами, невирішену і понині. p align="justify"> Міжнародні відносини кінця XX століття перевели в практичну площину і проблему обмеження суверенітету держави ззовні. Глобалізація йде багато далі: економічними, інформаційними, міжнародно-правовими та іншими засобами вона активно проникає у внутігосударственную сферу і там перетворюється в один з найважливіших, в більшості випадків головний, визначальний фактор внутрішнього життя, міць якого все частіше і сильніше перевищує можливості даної держави. Останнє тим самим все більш трансформується з історичної та етнокультурної самоцінності в корпорацію з управління соціально-територіальної системою. Ефективність цієї корпорації все більше залежить від того, наскільки успішно вписалася вона у глобалізацію і функціональні зв'язку з техноструктурой, чи зуміла позитивно пов'язати з ними всі найбільш значущі області та процеси свого внутрішнього життя. Чим повніше виконуються названі завдання, тим Імперативний така держава повинна бути політико-правовими засобами вписано в світопорядок і нести відповідальність, у тому числі матеріальну, за його серйозні порушення. Чи не позов лючено, щ...
